Тінь Крюгера Сни Мовчазного

Глава 10: Пробудження в Темряві

Елліс стояв посеред чергового сну. Жертва —
молода медсестра — заблукала в нескінченному госпіталі. Його силует ковзав
по стелі, беззвучно спотворюючи простір. Все йшло як завжди... поки не
клацнуло. Раптово — зупинка. Сон зламався. Картини на стінах зникли.
Кольори — вицвіли. А час — застиг, як лід. Елліс завмер. Всередині нього — ніби
прокинулася іскра. Він почув голос. Той самий, дитячий, забутий: «Ти був
хлопчиком. Ти був Еллісом. Ти був... собою». І тут все спливло. Він згадав
білий простір. Демонів. Свій перший крик. Те, як Сомнус тягнув його в
безодню. Як Малмора ласкаво говорила: «Твій біль — наша їжа». Він впав на
коліна. Вперше за десятиліття — всередині сну — Елліс відчув... страх. Він
згадав себе. Не як Тінь, не як Жах, а як дитину. І це стало тріщиною в
його силі.
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше