Тінь ковену

Розділ 6.2

 

Деклан щойно прийняв душ і переодягнувся, коли почув, що у двері знову постукали.

Він спустився вниз, підійшов до дверей і відчинив їх. На порозі стояв Річі — його старший брат.

— Не очікував тебе тут побачити.

— Це так ти вітаєш брата?

Не можна було сказати, що між ними були погані стосунки. Радше прохолодні. Річі обіймав керівну посаду в їхньому ковені й завжди вмів знаходити спільну мову з будь-ким.

— То чого ти тут?

— Повіриш, якщо скажу, що скучив?

— Ні.

— Тоді перейдемо до справи. Керівництво незадоволене тобою. І тим, як просувається розслідування.

— Міг би просто зателефонувати й сказати це.

— Я телефонував, але ти не брав слухавку.

— Був зайнятий.

Річі зітхнув.

— Ти маєш розуміти, що ці вбивства погано впливають на нашу репутацію. Відьми вже провели Вард-тінг, щоб обговорити цю проблему.

— І що ж там було?

— Нас не запросили.

Деклан скептично підняв брову.

— То керівництво злиться через те, що я погано проводжу розслідування, чи через те, що їх не запросили на збори відьом?

— Усе набагато гірше, ніж ти думаєш. Відьми вважають, що ми замішані в цих убивствах.

— А ми замішані?

— Ні. Але те, що відьми навіть не хочуть обговорювати це з нами, — поганий знак. Між нами й так тримається досить хитке перемир’я.

Деклан на мить замовк, а потім запитав:

— Скажи мені, Річі, чому ці вбивства так усіх хвилюють?

— Бо це порушення миру.

— То справа тільки в цьому?

Річі похитав головою.

— Є ще дещо. Я дізнався про це лише вчора.

— І про що ж?

— Відьом не просто вбили. Перед смертю хтось забрав їхню силу.

— Ми й так це знали.

— Не зовсім. Одна з них була дуже могутньою. І це може означати тільки одне.

Деклан насупився.

— Що хтось із друенів почав збирати силу відьом.

— Саме так. І це хтось дуже сильний.

На кілька секунд між ними запала тиша.

— Якщо хтось із нас починає таке робити...

— Це означає, що дуже скоро правила гри зміняться, — закінчив за нього Річі.

Деклан кивнув.

— Нам потрібно знайти цього друена.

— Саме тому я й приїхав. Як справи з тією відьмою?

— Поки що безрезультатно.

Річі задумливо подивився на нього.

— Можливо, мені варто самому з нею поговорити.

Деклан зітхнув.

— Можеш спробувати.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше