Розділ 3.1

Кайра поливала квіти, коли почула стукіт у двері. Вона лише роздратовано зітхнула й продовжила свою справу.

За десять хвилин у двері постукали знову. Кайра поставила лійку на підлогу й попрямувала до входу. Вона й так знала, хто стоїть за дверима.

Відчинивши їх, вона мовчки подивилася на Деклана. Потім перевела погляд на букет лілій і коробку з тістечками. І знову подивилася йому в очі.

На обличчі Деклана сяяла привітна усмішка.

— Чого тобі? — роздратовано запитала вона.

— Ти не поспішала відчиняти двері.

— Сподівалася, що ти підеш.

— Це тобі, — Деклан простягнув їй квіти й тістечка.

Брова Кайри здивовано піднялася.

— Я знаю, що відьми люблять лілії.

— В мене на них алергія.

— Шкода. Скажи, які квіти ти любиш, і наступного разу я принесу саме їх.

— Чого ти хочеш?

— Ти й так знаєш.

— Думаєш, приніс букет квітів і дешеві тістечка, і я зроблю все, що ти захочеш?

— Тістечка не дешеві. Хоча, знаючи Йолена, цілком можливо, що він купив саме дешеві. Але це лише знак.

— Знак чого?

— Моєї уваги. Це подарунок.

— Навіщо?

— Як подяка.

— І за що ти мені дякуєш?

— За нашу майбутню співпрацю.

Кайра підозріло подивилася на коробку.

— Ти їх отруїв?

— Я б ніколи не наважився зашкодити відьмі, — із сарказмом відповів Деклан.

— Так я тобі й повірила.

— Може, запросиш мене до будинку? Ми могли б випити кави із тістечками. Удвох. Або втрьох — із твоїм племінником.

— Може, ти краще просто поїдеш звідси? Якомога далі.

— Якщо не любиш тістечка, скажи, що любиш. Наступного разу я привезу це.

— Я люблю тишу. І самотність. Думаю, ти можеш мені це подарувати.

— Мені справді дуже потрібно поговорити з твоїм племінником.

— Він не має відношення до цих убивств. Ти лише марнуєш свій час.

— Тоді чому ти так не хочеш, щоб ми зустрілися?

— Якщо хочеш із ним поговорити, йди до голови ковену.

— Ти ж чудово знаєш, що я вже був у неї. Вона не дала дозволу на зустріч із ним.

— Як шкода... Як шкода.

— То ти допоможеш?

— Ні. А тепер забирайся з мого будинку.

— Я прийду завтра.

Деклан поставив на ґанок коробку з тістечками й букет лілій. Потім спокійно підійшов до машини й сів за кермо.

Кайра чекала, поки його автомобіль зникне за поворотом. Лише після цього вона підійшла до дверей, підняла букет і коробку з тістечками та зайшла до будинку.