Тінь королеви

Розділ 1 Срібний іній та попіл

Над королівством Ельвія сходило сонце, але воно не приносило тепла. Тут, де зима тривала десять місяців на рік, навіть сонячне світло здавалося витесаним із холодного кришталю.

Принцеса Елара стояла біля вузького стрільчастого вікна, притиснувши долоні до холодного каменю. Сьогодні замок нагадував розтривожений вулик. Слуги розстеляли сині оксамитові килими, кухарі готували страви, назви яких Елара ледь могла вимовити, а її батько, король Ольгерд, уже втретє за ранок перевіряв гостроту свого церемоніального меча.

​— Ти виглядаєш так, ніби готуєшся до власної страти, а не до заручин, — пролунав низький голос за її спиною.

Елара не обернулася. Вона впізнала б цей голос серед тисячі. Каян, капітан королівської варти та її тінь з дитинства.

​— Для принцеси це часто одне й те саме, — тихо відповіла вона. — Принц Вальдер прибуде опівдні. Кажуть, він привозить із собою сонце свого південного королівства.

​— Він привозить армію та політичний союз, Еларо, — Каян підійшов ближче. Його обладунки ледь чутно брязкали. — Не шукай тепла там, де є лише розрахунок.

​Елара нарешті повернулася. Каян стояв надто близько — за межами протоколу, але саме так, як вона потребувала. Його темні очі, зазвичай суворі та пильні, зараз дивилися на неї з болем, який він не мав права висловлювати вголос.

​— А де мені його шукати? — запитала вона майже пошепки.​Каян на мить завагався. Його рука сіпнулася, ніби він хотів торкнутися її щоки, стерти іній з її вій, але він вчасно зупинився. Його пальці стиснулися в кулак на руків’ї меча.Раптом з вежі пролунав звук сурми. Довгий, протяжний, він розрізав морозне повітря, сповіщаючи про наближення золотих прапорів Півдня.Елара відчула, як її серце стислося. Вона мала йти до зали, посміхатися чужому чоловікові й обіцяти своє життя королівству, яке ніколи не знало снігу. Але тепло, що залишилося після слів Каяна, було єдиною річчю, яка не давала їй замерзнути остаточно.​

— Ходімо, принцесо, — Каян знову став холодним професіоналом, виструнчившись і звільняючи шлях.

 — Світ чекає на свою майбутню королеву.Він не додав «а я чекатиму в тіні». Але вони обидва це знали.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше