6

Вогонь у глиняній лампі ледве жеврів, відкидаючи м’яке помаранчеве світло на дерев’яні стіни кімнати. Інгвільд лежала на боці, втупившись у візерунок тканини на покривалі, який вже знала напам’ять. Ніч відчувалася не як час доби — а як тягар.

Її руки досі пам’ятали тепло плетеного кошика. Очі згадували його — того, хто сидів у темряві, говорив коротко, без гніву й без благання. Того, хто не пам’ятав себе… або не хотів пам’ятати.

Чому вона пішла до нього? Що тягнуло її вниз — крізь камінь, крізь страх, крізь тишу? Його очі. Не схожі на погляд ворога. Але й не людські зовсім. У них було щось дике, мовчазне.

Інгвільд перевернулась на спину. Амулет, що висів на її шиї — подарунок батька — холодив шкіру крізь тонку сорочку. Вона взяла його до рук. Метал віддавав легким гулом, наче в ньому жила пам’ять.

Вона прикрила очі.

Сон прийшов беззвучно.

…Вона стояла серед нічного лісу. Вітер тріпав її руде волосся, дерева скрипіли. Перед нею — темна постать. Він. Але не в ланцюгах. Одягнений у вовчий плащ, очі блищали жовтим, нелюдським світлом.

— Хто ти? — хотіла спитати, але губи не слухались.

Він нахилив голову набік, мов чув думки. Потім підняв руку — й амулет, такий самий як у неї, спалахнув у нього на грудях.

І тоді ліс почав зникати. Дерева розчинялись у тумані. Земля під ногами — у воді. Світ згас…

Інгвільд прокинулась різко. В кімнаті було ще темно, але зорі вже блякли на сході. Серце билося глухо, в грудях — тривога, змішана з дивним відчуттям присутності. Вона сіла на ліжку, торкнулась амулета.

Такий самий…

Вона довго сиділа, обійнявши коліна. Не хотіла засинати знову. Не тому, що боялася — ні. Вона хотіла згадати більше. Але сон, як і завжди, залишав лише уламки.

Вона більше так і не заснула і коли селище почало прокидатись — задзвеніли відра, заскрипіли ворота стайні, загавкав пес, — Інгвільд вже була на ногах. Вона заплела косу, одягла вовняну сукню кольору сухої кори, прихопила плащ. І вийшла з кімнати.

Їй потрібно було з кимось говорити. З кимось, хто дивиться глибше, ніж інші. Хто розуміє її.

Сігне.