5

Ніч, мов шовк, стелилася між дахами, холодно торкаючись землі, завмираючи на голих гілках дерев. Повітря було холодним, як перед бурею, хоча небо залишалося чистим. Лише вовк на заході вив коротко й глухо.

Інгвільд ішла стежкою одна, загорнута в плащ із глибоким каптуром. У руці несла кошик — кілька скиб хліба, сушене м’ясо, глиняна кружка з водою, жменя ягід. Вона не розуміла, чому йде. Але щось тягнуло її до темної в’язниці, де сидів чужинець із холодними очима.

Вартовий, почувши її кроки, звів голову. Він нічого не сказав, лише кивнув. Донька ярла не потребувала пояснень.

Скрип дверей, вогкий запах каменю. Вона ступила всередину. Світло свічки гойдалося в її руці, відкидаючи рухливі тіні на стіни.

Полонений сидів у куті, нерухомий. На обличчі — байдужість. А може, маска.

— Вечеря, — сказала вона, ставлячи кошик на плоский камінь.

Він не відповів одразу. Лише після кількох митей повільно підвів голову. Очі — ясні, як у вовка, що не довіряє руці з їжею.

— Ти принесла це... мені?

— А ти бачиш тут когось іншого?

Ледь помітна тінь усмішки промайнула на його губах.

— Дякую.

Він обережно потягнувся до хліба, оглянув його, зламав навпіл. Поїв мовчки. Потім глянув на неї — пильно, майже насторожено.

— Як тебе звати? — спитала вона.

— Не знаю.

Вона завмерла. Це не була відповідь, якої вона очікувала.

— Ти не хочеш казати?

— Можливо, я справді не знаю. — Його голос був рівним. Без страху, без виклику — лише порожнеча. — Пам’ятаю ліс. Холод. І те, як хтось ударив ззаду.

— І все?

— Біль. Ніч. Сни, що розчиняються при пробудженні. І відчуття, ніби щось чекає на мене... — Він замовк. — ...або переслідує.

Інгвільд не відвела очей. Її настороженість трохи ослабла. Він не схожий був на брехуна. Але щось у ньому зоставалося диким, незбагненним.

— Може, твоя пам’ять повернеться.

— Може. — Він торкнувся лоба. — Але частина мене... боїться того, що я згадаю.

Інгвільд стояла мовчки. Пес під дверима, що завжди ходив за нею, тихо завив.

— Я — Інгвільд, — сказала вона.

Він нічого не відповів, тоді вона підвелася. Не прощаючись, дівчина вийшла.