ІХ МІСЯЧНИЙ ТУНЕЛЬ

1

            Вершину трикутника у срібному амулеті, який Макс  створив для себе, вінчає маленьке приплюснуте коло з цяточкою у центрі. Це єдиний екземпляр у нашій новій серії, де геній «Корунду» використав масонську графіку. В інших моделях вселенське око відсутнє зовсім або замінене коштовними камінцями, які я підбираю клієнтам під їхні числа.

         Свою нову містично-ювелірну лінію після запеклих дискусій з Робертом ми назвали «Трикутником Тесла». Той вперто відкидав усі запропоновані варіанти, поки  в уяві Макса не спалахнула точна паралель з найбільшим космічно-автомобільним хітом сезону.

        - Супер! – вигукнув нарешті  Натин триєдиний, переваривши вилиту на нього інформацію. – Ця штука тягне на сенсацією! Усі водії електрокарів  однозначно захочуть ще й персональний амулет!  Завтра ж почну дзвонити автосалонам. Ви поцілили в самісіньке яблучко!

         - Так, стоп! - заволав Макс. - Тільки жодних посягань на наші авторські права! Це – наша марка! Ми її вже запатентували і нікому не продамо. Затям собі одразу!

         Європейці справді швидко клюнули на модну наживку. Всесвіт і АнтиВсесвіт у колі вічності та ще й під невсипущим поглядом вселенського Архітектора, проявленого Святою Трійцею, проникав у свідомість потенційних власників істинним розумінням суті усіх одразу речей. Компактний символ вмістив глобальну нескінченність і водночас розуміння чогось особистісного, схожого на власну причетність до цього безмежжя. Він спрямовував рух енергій у гармонійний потік, очищаючи замулені негативом внутрішні чакри. З ним більшало світла, маліли проблеми, всім тілом заволодівав благоговійний спокій.

         Свої власні три срібні амулети я вигадала у формі кола на ніжці, розмістивши їх в офісі, на квартирі і в автівці. Благородним металом  хотілося підкреслити торжество змісту над зовнішнім проявом вищих цінностей.  Мої обереги чимось нагадували платинові вмістилища драконової крові Сан Сана, єднаючи  мене з ним в межах дивної віртуальної нескінченності. У ній немає кордонів з тієї простої причини, що їх ніхто не спромігся вигадати.  Крилата, заколислива, запаморочлива сонливість, в якій гамуються усі мої терзання, болі і жалі.

         Отримавши нові янтри, я за тиждень переконала себе у тому, що черговий етап сердечних мук лишився позаду. У дзеркалі на мене тепер знову дивиться холодна структурована відьма, закохана у вищу гармонію і саму себе. Це тіло – ідеальне вмістилище для грішної душі, якій випав жереб самотності, прописаний ще до моменту відправлення на Землю. Але ось що дивно. Як тільки я внутрішньо прийняла цю фатальність, у моєму графіку виросла багатоденна черга. Всередині квітня записатися до мене можна лише на кінець травня, тому незаплановані прийоми дратують через надмірну розтрату життєвих сил. До мене клієнти тепер йдуть як до передавача, який ловить інформаційні хвилі без звичних земних перешкод.

         - Ліно, а ти вже знаєш, коли закінчиться війна на Донбасі? – запитує банкір, протягуючи  горнятко з кавою. Він здається навіки запав на наші філософські бесіди. Мені стільки не треба, але щедрі гонорари за отримане інтелектуальне задоволення патрон Сан Сана оплачує з особливою щедрістю. Моя Вісімка лишається вдоволена. Та й Сімці цікаво. П’ятірка  компромісно мовчить, бо гроші для неї - ще один різновид кайфу, який може служити тимчасовим заміщенням сексу .   

         - Володимире Васильовичу, ви зараз про що?

         - Хочу вияснити, коли повернеться увесь Донбас до України.

         - Боюсь, що не зараз.

         - Чому це?

            Пояснюю на пальцях. Мету створення України визначає Сімка, яка не надто переймається родинними зв’язками. Усі гасла російських сусідів про один народ і спільну історію втратили актуальність 24 серпня 1991 року, оскільки основне число нашої країни визнає братів по духу, а не по крові. То ж поки жителі окупованої частини Донбасу не приймуть Україну душею, їхнє повернення навряд чи стане можливим. Звісно, можна розглянути варіант, коли держава втратить свою українськість й стане близькою по духу невизнаній території Донбасу. Але для цього доведеться позбутися Сімки, відмінивши день Незалежності. Думаю, що у Неба на нас зовсім інші плани. 

         - Але, стоп! – обірвала  я свій нумерологічний лікнеп. – А вам це все навіщо? 

         - Як це навіщо? – здивувався він. – Цікаво ж!!

         - Так, давайте пропустимо вступ аля «взагалі» й одразу перейдемо до суті, - пропоную я, розуміючи, що цей стріляний підстаркуватий горобець роздивляється світ лише крізь хрусткі купюри. – У чому тут ваш інтерес? Хочете підсісти на контрабандні потоки?

         -  Ні, на інвестиційні, - одразу знайшовся той, пригрозивши мені пальцем. – Ти така прониклива, що аж страшно.

         - Ви не хочете вкладати гроші у виробництво, побоюючись приходу в Харків «ордла»? 

         - Ні, - заперечно похитав головою він. – Іноземці бояться. Західнякам повідкривали десятки підприємств, а до нас не йдуть. Тому й запитую. Усе ж це гроші.

         - Ясно… Але, на жаль, війна навряд чи скінчиться найближчим часом, бо це неможливо в принципі.

         - Тобто?

         - Ну дивіться. В України та Росії абсолютно незговірливі персональні числа. У нас –  Сімка, у них – Одиниця. Перша категорично не зносить тиску, а друга не може не тиснути в принципі. Стовідсотковий антагонізм. Ніхто нікому не уступить без бою. Залізобетонні концепції.