Захід сонця на світанку

Сидячи на надувному човні, Джеремі і Ділан мовчали. Насолоджуючись природою і морськими хвилями. Вони відпливли достатньо далеко від берегу, щоб відчути той самий момент, коли навколо тільки море. Зібравши сумку снеків і напоїв, вони відпливли на весь день.

-То як, ви зустрічаєтесь з Ерікою? – Ділан запитав у друга.

-Не знаю, у нас вільні стосунки наче, я поки не розумію. Еріка сказала, що не впевнена.

-А чому, не сказала?

-Напевно їй важко, після того всього. Каже: «стосунки зараз не на часі».

-Так дивно, скажи? Ми колись були найкращими друзями, а зараз ми посеред моря… Влаштовуємо своє життя один з одним, вирішуємо, радимось.

-Ти точно не проти цього? Виглядаєш сумним. Ролі це не грає, звісно, але я не хочу таємниць між нами. Особливо в такий час. – Джеремі подивився на друга.

-Я зараз не можу думати про стосунки, треба вирішувати що робити далі.

Ділан намагався підчепити рибу, але вона в останній момент вирвалась, на що він злісно фиркнув.

-Риба тут навчена, треба напевно було вночі плисти із сіткою. Не злись, ще вдасться.

Хлопці весь день сиділи на цьому човні, намагаючись зловити хоч одну рибину. Обговорюючи дитинство, вони відчували легкість. Як добре було раніше, ще коли маленький Ділан бігав по дитячому майданчику. Коли вони разом вигравали на шкільних змаганнях і спали на сусідніх ліжках, у дитячому таборі. Коли їх батьки влаштовувала схожий кіно-вечір, а вони малі засинали у них на руках.

Здавалось, можна було дружити вічність, було все для цього. Про те, нанівець зійшла їх дружба як і між іншими друзями. Не написавши одне повідомлення, забувши запросити на день народження, не пішовши разом до школи. Все змінилось, коли вони не сіли разом в їдальні, коли Еріка пішла в групу підтримки, коли Джеремі кинув спортивний майданчик заради шахового клубу. Коли Ніка і Кевін відділились від інших, не запросивши на свій день народження.

***

Дівчата продовжували прибирати будинок за будинком, поки Кевін готував на кухні, паралельно дивлячись свій серіал. Еріка і Ніка створювали затишок у своїй кімнаті, розвішуючи старі новорічні вогні над ліжком. Еріка діставала зі своєї сумки дрібні речі, знайшовши на дні сумки старі фотографії.

-Це ми? – Ніка підійшла до подруги, зазираючи через плече.

-Так, я в поспіху кидала всі речі із шафи, я навіть забула за них…

На фотографіях були всі п’ятеро на дні народження Ділана. Вони стояли біля не великого торту, з кульками в руках і смішних капелюхах. Трішки зарюмсаний Ділан, тримав торт і посміхався, коли Еріка і Кевін обіймали його по різні боки руками. Джеремі і Ніка стояли трішки позаду, викрикуючи якісь пісні, а Ніка не помітила, як її кулька полетіла у гору.

-Ми такі гарненькі були. І не скажеш що дівчинка у сукні то ти. – Еріка посміхнулась подрузі і та вдумливо поглянула на шафу, що стояла біля вікна.

-Знаєш, я думала над тим що ти казала, про наші бажання і так далі. Я хочу змінити свій гардероб, прям кардинально!

Ніка підійшла до шафи, відкрила її і стала забирати звідти всі речі які там були.

-Що ти робиш? – Еріка здивовано.

-Бери всі свої «тряпки» і ходім до Кевіна, сьогодні у нас модний приговор. – Ніка спускалась по сходам і ледь бачила підлогу під ногами, на що Еріка швидко стала бігти за нею, підбираючи речі на підлозі.

Опинившись у кімнаті Кевіна, просторій, свіжій і найновішій, вони викинули весь одяг на підлогу. У купі лежали речі Еріки і Ніки, кожна перебирала свій одяг на сектори і стала обмінюватись речами.

Кевін одягнув Еріку у вільні речі Ніки, одягнувши на неї свою широку футболку, підвіску і штани карго. Еріка відчула себе вільною і захищеною. Вона стояла навпроти великого дзеркала і крутилась, засовуючи руки в кишені. Вона розпустила своє вільне і пряме волосся на плечі і стала збивати його руками.

Тим часом Ніка захопилась літньою сукнею Еріки. Вона одягла помаранчеву сукню у рубчик і кеди. Сидячи на підлозі і обираючи каблучку із асортименту Еріки, Кевін завивав їй хвилі, роблячи її природні кучері більш «вихованими».

Обмінявшись гардеробами і забравши якусь частину речей у Кевіна, дівчата нарешті заспокоїлись. Вони всі вийшли на двір, коли вже стемніло. Хлопці вже їли свою вечерю і боковим поглядом помітили дівчат. Не одразу розуміючи, що сталось, вони стали примружуватись. Ніка була наче літня квітка, вся ніжна і витончена, а Еріка виглядала наче рок-барбі.

Джеремі важко ковтнув майже не прожований шмат м’яса і запив колою, дивлячись на Еріку.

-Ти змінила стиль? – Джеремі підідвинувся, залишаючи місце для дівчини. Еріка показово перекинула ногу через лавку і взяла його склянку з напоєм. Дивлячись йому прямо в очі, вона сказала:

-Тобі не подобається? – І відпила зі склянки.

-Виглядаєш чудово. – Ділан перервав цей момент, на що Еріка лише важко зітхнула і посміхнулась. Ділан продовжив їсти і лише мовчки глянув на Ніку, що світилась від щастя, так, вона хотіла щоб її також помітили.

-До речі, Ніка сьогодні неймовірно жіноча. Чому ти завжди так не одягалась? – Джеремі промовив.