Скажи мені хто твої друзі, і я скажу хто ти

В містечку Сандейл, світлому і вільному, жило п’ятеро друзів. Вони народились майже в один день. Їх батьки познайомились в пологовому будинку. З моменту їх народження, їхні мами здружились, а після виписки, влаштували велике барбекю в парку.

В один із таких днів, маленька білява дівчинка, на ім’я Еріка, підійшла до дівчинки навпроти, що сиділа в піску. Еріка подарувала їй свій браслетик і назвала його «браслетиком дружби». Ніка, дівчинка, що сиділа в піску, прийняла цей браслетик і віддала Еріці своє синє відеречко. Неподалік, на гірці, стояв маленький хлопчик Кевін, що боявся спуститись вниз. Позаду було чутно, як стрімголов летів хлопчик у футболці із Флешом. Він чкурнув з гірки разом із Кевіном, вниз. Ця гірка задавалась такою високою і довгою, хлопці кричали що є сили. Опинившись на землі, вони секунду мовчали. Від адреналіну їх голоси зникли. Але в цей момент, зверху гірки, спустився ще один хлопець, що опинився у них на спинах через секунду. Вони лежали в купі і сміялись. Хлопчик, із футболкою Флеша, підняв своїх друзів і вони в трьох побігли наверх, щоб знову спуститись.

Їх батьки сиділи за столом в парку.

-Вони так гарно ладять. – Сказала одна з жінок і глянула на свого сина.

-Треба вибиратись так частіше, а то ми з Маргарет зовсім втомились. За Ерікою не встежиш. – Сказав чоловік біля барбекю.

Батьки Еріки, Маргарет і Сем, не з дуже заможної сім’ї. Батько багато працює у відділку, а мати присвячує увесь свій час дому і дитині. Переїхали в Сандейл, як Маргарет завагітніла. У цьому місті вони не сподівались знайти собі друзів так швидко. Але народження Еріки змінило їх життя. Тепер їх вихідні виглядають саме так: смачна їжа біля річки у парку, весела компанія, справжні друзі.

-Може на наступних вихідних зберемось у нас? – Тато, хлопчика у футболці Флеша, промовив. Його дружина подивилась на нього, наче не погодилась, але промовчала і глянула кудись у бік.

Хлопчик Ділан, ріс в сім’ї що вже давно мала розпастись. Він чув сварки батьків, майже кожного вечора. Андріан мало заробляв, тому його дружина Лілі була постійно не задоволена. Лілі працювала в магазині і їй ледь вистачало, щоб звести кінці з кінцями. Ще й Ділан завжди потрапляв в неприємності. То нову сорочку замастить чимось жирним, то поб’ється із хлопцями з дитячого садку, то захворіє.

-А може в нас? Ми нещодавно купили проектор, влаштуємо кіно-вечір?

Тато Джеремі, Майкл, був лікарем, а його дружина медсестрею. Надзвичайно добрі і компанійські люди. Вони завжди підтримували своїх друзів. У їх просторому будинку, завжди була вільна кімната для друзів і гостей. Дім Елізабет завжди був чистим та свіжим. Батьки Джеремі багато працювали, все за для того, щоб їх син міг піти по їх стежках і продовжити справу лікаря.

-Я приготую лазанью! – Сказала Мері.

-А я принесу свою наливку. Ох і добре ми погульбенимо! – Відповів Мері, її чоловік, Крістофер і потер руки.

Мері і Крістофер були корінними жителями Сандейлу. Як і батьки Джеремі, вони народились тут. Вони мають двох чарівних дітей, Нікі та Кевіна. Тато банкір, а мати працює в нього секретаркою. Обидва плідно працюють, щоб їх діти не потребували ні в чому. Живуть майже за містом, тому не часто приймають у себе гостей. Дорога до центру складала довгий час, тому завжди вечірні гулянки були у домі Майкла і Елізабет Соул. Він був оснащений всіма потрібними і не потрібними речами, власний спортзал, баня на дворі, новенький проектор.

Поки діти проводили час на майданчику, граючи у піратів космосу, їх батьки планували їх майбутнє. Кожен із батьків мав свої наміри на дітей, свої надії і звісно переживання. Матерям було важливо, щоб їх діти знайшли свою другу половинку, або ж мали достатньо коштів для проживання. Татусі переймались за безпеку та достаток. Такі молоді і щасливі, вони сиділи під сонячними променями парку Сандейлу, не знаючи, яке майбутнє чекає їх дітей.

***

В один із днів народження Ділана, всі зібрались разом. Була велика вечірка з грилем і повітряними кульками. Мати Ділана, Лілі, весь день прибирала дім у свій вихідний. Вона купила святкові декорації на останні кошти, змінила штори, щоб гостей було не соромно прийняти у свій невеликий маєток.

Діти бігали босими по траві, батьки сиділи в домі і обговорювали сьогоднішні новини. Батько Ділана сильно випив і вже під вечір почав буянити. Висловлюючись нецензурною лексикою, він зіпсував настрій друзям.

-Може ти трішки заспокоєшся? – Сказала Лілі, стиснувши зуби.

-Відстань, жінко, я сам вирішую що мені робити! Дай, я налию собі… - Андріан намагався взяти пляшку пива і розлив напій на Елізабет. Та підвелась і не змогла уникнути неприємної ситуації, її сорочка вже була промочена запашним алкоголем. Лілі вибачалась і несла рушник, на що Елізабет фиркнула і пішла у ванну кімнату, щоб привести себе в порядок. По її обличчю було видно, що вона вже не рада знаходитись тут. За нею попрямував її чоловік, заспокоюючи свою дружину.

Після чого батьки Ділана вийшли на двір. Озираючись навкруги, Лілі, сподівалась на усамітненість, що діти і друзі не почують їхню сварку.

-Годі мене ганьбити перед іншими! Ти не вправі тримати себе в руках? Це ж день народження твого сина! Як ти міг? – Лілі, що сили тримала свої долоні зігнутими, її нігті впивались у шкіру утворюючи рубці. Її чоловік, хитаючись, відповів.