Дан бачив як наближаються вороги, але нічого не робив, він довіряв Алісі більше чим собі і тому спокійно сидів, спостерігаючи за прибуттям ворога, а от Джейн була не спокійна, вона намотувала круги, замість дивного голоса, до якого вона вже звикла, в голові щось дивно пищало.
-Може щось зробимо? Моя шолова зараз лусне!
-Зупинися на мить і тоді я хоть щось зроблю.-Аліса приоткрила очі.-Та зупинися ти!
Джейн різко зупинилася в руках в Аліси зявилася книга, вона вийняла з неї маленький папірець.
-Боляче не буде.
-Ти впевнена?
Швидким рухом Аліса прицепила папірець на лоба подрузі, та обмякла і втратила свідомість, але Тінь її підхватила і мяко опустила на землю.
-Що це?-Запитав Дан.-Це як той папірець на кладовищі.
-Так саме він. Вона трохи поспитьі я нарешті визву тих хто витягне нас звідси. Ти ж не проти?
-Ні я не проти, а чим Джейн заважала?
-Я не могла зрозуміти чому в мене не виходило зосередитися, весь час щось заважало, і тут вона пожалілася на голову ,і я вирішила, що треба спробувати.
-Я зрозумів не продовжуй.
Аліса не збиралася продовжувати вона сіла на траву положивши книгу на коліна, Дан спостерігав . Біля дівчини виникли дві чорні фігури.Тінь звернулася до них.
-Ви можете привести сюди Подирачів страху? Скажіть їм , що зявилася робота саме для них.
Фігури так само різко зникли, як і появилися. На поляні стояла тиша, через хвилин десять зявилося вже не дві чорні фігури , а чотири, видно було що вони силою когось утримували, а саме двох осіб в чорних плачах з капішонами на голові. Один з них глянув на Алісу і прошипів холодним голосом.
-Скажи своїм псам, хай відпустять нас, ми і самі б прийшли аби знали де ти.
-Сумніваюся, що ви мене шукали б. Наш звами старий договір нажаль вичерпав себе. І як не зраджує моя память там я вам допомогла, мої умови були виконані повністю.
-Так ти їх виконала і в знак вдячності ми не забрали твою душу.
-Мені збавалося ви живетеся стрсхами, а не душами.
-Саме так, але ніколи не завадить мати пару душ в рабстві, а тим більше душу тої яку називають Тінню.
-Ви знаєте чому я вас визвала?
-Здогадуємся. Ти хочеш вибратися з цього кошмару, але ти знаєш наші умови нам потрібна твоя безсмертна душа.
-Так як іншого виходу не має я згодна.
Дан не вірив своїм вухам.Він хотів хаперечити, але побачивши самовпевнений погляд Аліси заспокоївся.
Тіні не охоче відпустили пожирача, що говорив, але за другого вцепилися міцніше. В руках першого зявився листок паперу метрової довжини. Алісе звела броаи догори.
-Раніше контракти були менші.
-Перестраховуємося, багато умов, тай для такого діла паперу не шкода. Підписуй договір стандартний.