Ґерус сидів за своїм робочим столом, в його окулярах відображувався екран монітора, по якому бігали ряди цифр і символів. Екран мобільного засвітився, він зтомлено пробігся очима по повідомленню, потер очі і написав коротке повідомлення "Я завтра вихідний". За вікном щось відбулося, що саме Ґерус пояснити не міг, але він віжчув зміни, раптово стало темно, це була густа, чорна темрява. Коли все нормалізувалося чоловік глянув на годинник.
-Чудово я вже офіційно вихідний.
Він позакривав всі програми, вимкнув компютер і вийшов в коридор, там він зустрів охоронця.
-О Ґерусе, ви сьогодні раніше.-Охоронець хіхікнув-Напевно ви вихідний?
-Так. Вихідний.
На дворі була глуха ніч. Ґерус вирішив пройдися довшим шляхом, зробивши коло через парк. В нього було про що подумати. За всі роки служби в ТУЗІ майже не бував дома, за десять років був від сили раза чотири. Сьогодні він вирішив, якщо зустріне когось знайогомого в паркі, що малоймовірно, то відправиться у відпустку і поїде до батьків.
Аліса стояла біля озера позіхаючи, вона була в теплій кофті, хоч на вулиці було дуже тепло.
Ґерус побачив її, але не наважився підійти блище, він почув чиїсь кроки і впізнавши їх розвернувся і помахав Дану.
Темрява тягнулася за Джейн, вона не могла втекти від неї, страх сковував її. Темрява зімкнулася колом, з неї вийшла постать в темному балахоні, за нею ще одна і ще, почалося здаватися, що сама темрява складається з людей. Перша постать почала знімати з голови капішона. Джейн прокинулася в холодному поту, вона була в своїй спальні, на годиннику була перша година, за вікном густа темрява, з якої на неї хтось дивився. Темрява рухалася з неї виходили знайомі люди. Чийсь голос прошептав "Подивися в очі ворогам".
Джейн прокинулася в холодному поту, вона спала на розкладеному кріслі, Аліси в її ліжку не було, тітка спала на кухні, вони ще не повернулися додому. Джейн виглянула у вікно, але там було все добре, все нормально, горіли ліхтарі. Вона лягла назад, але заснути не могла, крутилася, аж поки не ввімкнула телевізор, там була реклама, але вона не стала перемикати і не помітно заснула.
На край лісової галявини вийшла Аліса їй на зустріч з протилежного боку галявини вийшла провидиця з Ягою. Аліса затрималася вона не поспішала на зустріч, десь в авто на узліссі її чекали Ґерус з Даном, вона дістала мобільний і швидко набрала повідомлення.
-Давно тебе не бачила, Аліса!-Яга була дуже дружелюбна.-Нам потрібно поговорити.