Глава I. Тінь бере своє

Їй було чотири, коли мати повела її вузькою кам’яною стежкою до ущелини. Ліса пам’ятала лише холодний подих вітру, що різав щоки, і те, як рука матері тремтіла, стискаючи її маленькі пальці так, ніби боялася відпустити.

Попереду височіла брама з чорного каміння. Жодних знаків, лише розколина в скелі, куди не проникало світло. Здавалося, сама земля відкривала рота, аби проковтнути дитину. Це був вхід до Ордену.

— Ти залишишся тут, — коротко сказала мати. Голос сухий, як потріскана кора. Вона не дивилася в очі, ніби одне слово співчуття зруйнувало б її. — Тобі буде тяжко, але це твоя дорога.

Більше нічого. Ні обіймів, ні поцілунків. Лише різкий звук її кроків, що віддалявся, і глухе відлуння, яке ще довго жило в ущелині. Ліса стояла сама, вдихаючи запах сирого каменю та вологи.

До неї підійшли двоє старших учнів у темних туніках. Їхні пальці, кістляві й холодні, стиснули її плечі. Вони не промовили жодного слова — тільки повели вперед, у темряву.

Всередині пахло пліснявою і кров’ю, що в’їлася в камінь. Стіни вкривали тьмяні смуги, наче самі тіні трималися за них. На сходах чекав високий чоловік у довгому плащі. Обличчя ховали тіні, лише виблискували темні очі.

— Новенька, — його голос був хрипкий, ніби здертий об камінь. — Запам’ятай перше правило: тут ти більше не дитина. Тут ти — тінь. Тінь не плаче, не кричить і не просить.

Він провів її до низької зали. Там уже сиділо з десяток дітей — такі ж малі, але з очима, в яких давно не жило дитинство. Вони спостерігали за нею, мов звірята, що чекають, коли новенька зламається. На підлозі були розкидані тонкі, вогкі ковдри.

— Це твоє місце, — чоловік показав на кут. — Лягай. Їжа завтра. Сон сьогодні.

Камінь під нею був крижаний, а тканина, якою вона вкрилася, — майже прозора. Живіт стискався від голоду, горло віддавало гіркотою страху. Вона хотіла покликати маму, але слова застрягли в грудях: тінь не плаче.

Тієї ночі Ліса лежала, рахуючи власні удари серця, і розуміла: її життя поділилося навпіл. Те, що було раніше, — короткий сон. А тепер почалася довга ніч. Ніч, з якої не всі виберуться живими.