Тінь

Я помилялася

 

 

 Коли Наталя зникла. Стефан не знаходив собі місця. Він шукав її усюди. Написав десятки заяв у різні органи про зникнення дружини. Об’їздив всіх, її знайомих. Побував в усіх обласних лікарнях і навіть в сотні кілометрів за межами їх. На кожен телефонний дзвінок підривався. Не раз їздив у морг на розпізнання тіла.

  Глибокими ночами, роз’їжджував містом. Майже не спав. На роботі не появлявся. Усі справи доручив своєму партнеру «другу» Борису. А, тим часом наймав  приватних детективів. Сам розпитував місцевих наркоманів і надією марив, що за Наталю, от - от запропонують викуп.

 Та Наталя, дала про себе чути сама. Дружина зателефонувала до Стефана. Сказала що його, більше не кохає. І ніколи його не кохала. Розказала, як вона крутила у нього підносом роман з його другом. І попросила, а би Стефан, забув за неї. Щоб її, більше не шукав. Вона не вернеться.

В її голосі чоловік, не чув ні смутку, ні жалості. Наче п’ять років їхнього спільного життя не існувало.      

-  Чому?

- Я помилялася.

Я помилялася, це остатнє що почув він, від дружини.

 Після телефонної розмови. Стефан направився до офісу, аби поговорити із Борисом, аби той об’яснив. Та то, що його чикало там?  Виявилось, що Борис продав компанію забрав гроші і зник безслідно.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше