"Тіні Академії Рейвенсфорд"
Розділ 10. Кров на сходах
Крик відбився луною між стінами бібліотеки. Ліана вирвалася з полону тіней, стискаючи чорну книгу в руках. Вона бігла вузькими коридорами, і замок здавався живим — сходи рухалися, двері зникали, стіни дихали.
Її серце билося так гучно, що заглушало все довкола. Нарешті вона вибігла до головних сходів Академії. І там завмерла.
На білому камені щось блищало. Спершу вона подумала, що це вода після дощу. Але коли підійшла ближче, зрозуміла: сходи були заляпані кров’ю.
Свіжою. Гарячою.
На самому верхньому щаблі лежала стрічка для волосся. Чорна, з червоним вишитим знаком — та сама, яку завжди носила одна з дівчат із їхнього курсу.
— О, Боже… — вирвалося у Ліани.
Раптом на сходах з’явився хлопець із чорним пальтом. Його тінь рухалася самостійно, ніби жила. Він подивився на криваві сліди й холодно промовив:
— Замок зробив свій вибір.
— Що ти маєш на увазі?! — вигукнула Ліана.
Він лише підняв погляд, і його очі блиснули:
— Хтось із нас не доживе до кінця навчання.
Порив вітру загасив факели. І в темряві знову почулося шепотіння — знайоме, ледь вловиме:
«Рейвенсфорд… Рейвенсфорд…»
#2171 в Фентезі
Відредаговано: 29.09.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
