"Тіні Академії Рейвенсфорд"
Розділ 6. Зникнення учениці .
На сніданку панувала дивна тиша. Учні сиділи за довгими дерев’яними столами, але замість звичного гомону чулися лише кроки прислуги та дзенькіт металевих ложок.
Ліана відчула цей холод ще до того, як професорка Ґрей вийшла вперед.
— Минулої ночі… — її голос лунав різко й офіційно. — Одна з учениць покинула свою кімнату. Вона не повернулася.
По залі прокотилося зітхання, хтось нервово впустив чашку.
— Хто? — пролунало запитання з натовпу.
Ґрей обвела залу поглядом, і його стало достатньо, щоб у всіх по спині пробіг мороз.
— Еліс Мур, — нарешті сказала вона.
Ліана стиснула кулаки. Це була та сама дівчина з рудим волоссям і баночкою світних метеликів. Вчора вони говорили про портрети. Вона знала занадто багато…
— Усі повертаєтесь до занять, — різко обірвала професорка. — І пам’ятайте: правила існують не просто так.
Учні почали вставати. Хтось схлипував, хтось озираючись перешіптувався. А хлопець із срібними очима лише посміхнувся куточком губ.
— От бачиш, новенька? — він з’явився поруч із Ліаною, наче виріс із тіні. — Замок не прощає слабких.
— Або тих, хто надто багато знає, — кинула вона у відповідь.
Він примружив очі, і на мить здалося, що вони спалахнули срібним полум’ям.
> У ту ж секунду Ліана зрозуміла: Еліс не втекла. Її забрали.
І якщо вона не розгадає таємниць цього місця, то наступною стане сама.
#1181 в Фентезі
Відредаговано: 29.09.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
