ТЛУМАЧЕННЯ ЄВАНГЕЛІЯ ВІД МАТФЕЯ РОЗДІЛ 10

Тлумачення Євангелія від Матфея розділ 10:1

[275] (Н)1ЄМР10В1) ( Прикликавши дванадцять учеників Своїх, Він дав їм владу над нечистими духами, щоб виганяли їх і зціляли всяку недугу і всяку неміч. А як це виглядало практично? Практично ці дванадцять апостолів робили все те, що робив Ісус Христос, тільки Його Ім'ям. І це було законне право, дане Ісусу Христу Господом Батьком і дозволено передаати цю владу апостолам, тому біси слухались апостолів.)

Тлумачення Євангелія від Матфея розділ 10:2

[276] (Н)1ЄМР10В2) ( Дванадцяти ж апостолів імена такі: перший Симон, що зветься Петром, і Андрій, брат його, Яків Зеведеїв та Іоан, брат його, Це були первозванні апостоли. Вони всі були родичами Ісуса Христа. І головне вони з Петром на чолі вели спільне господарство. А це було взірцем Царства Небесного на землі. Андрій був тим, хто першим пішов за Христом і привів до Нього свого брата Петра.

 Якщо порівняти тексти Матфея (27:56) та Марка (15:40), то жінку, яку Матфей називає «матір'ю синів Зеведеєвих», Марк називає Соломією.

Багато дослідників вважають її рідною або двоюрідною сестрою Діви Марії. Якщо це так, то Яків та Іоан були двоюрідними братами Ісуса по плоті. Це також пояснює, чому їхня матір просила про особливі місця для синів у Царстві Христа (Мф. 20:20-21).  Капернаумська артіль: Петро, Андрій, Яків та Іоан були рибалками з одного регіону (Галілейського моря) і, як каже євангеліст Лука (5:10), були компаньйонами (koinonoi — спільниками) у бізнесі. Матфей показує, що Христос будує Свою Церкву не з абстрактних філософів, а з реальних людей — родичів, друзів і колег по праці. Їхня єдність у побуті та вірі доводить, що Царство Небесне починається з трансформації земних, щоденних стосунків між людьми.)

Тлумачення Євангелія від Матфея розділ 10:3

[277] (Н)1ЄМР10В3) Филип і Варфоломій, Фома і Матфей-митар, Яків Алфеїв і Леввей, прозваний Фадеєм,  Якщо перші чотири були галілейськими рибалками, родичами та духовними лідерами, то ця четвірка — це люди глибоких внутрішніх суперечностей, . 

Филип: Прагматик та «інтерв'юер»Той, хто шукає логіку: Саме до Филипа Ісус звертається перед чудом помноження хлібів із практичним запитанням: «Де нам купити хліба...?» (Іоана 6:5). Филип одразу починає рахувати: мовляв, і на двісті динаріїв хліба не вистачить.Місток для язичників: Коли греки (язичники) прийшли на свято в Єрусалим і хотіли побачити Ісуса, вони звернулися саме до Филипа (Іоана 12:20-22) — можливо, через його грецьке ім'я або відкритість.Місія: За переданням, проповідував у Малій Азії (Гієраполіс), де й загинув мученицькою смертю на хресті.

Варфоломій (Нафанаїл): «Справжній ізраїльтянин»

У Євангеліях від Матфея, Марка та Луки він згадується як Варфоломій (що означає «син Фоломея»), а в Євангелії від Іоана — як Нафанаїл. Він був близьким другом Филипа.

Скептик з чистим серцем: Коли Филип сказав йому, що вони знайшли Месію з Назарета, Нафанаїл видав крилату фразу: «Чи може що добре бути з Назарета?» (Іоана 1:46).

Серцезнавець Христа: Коли Ісус побачив його, то сказав: «Ось справжній ізраїльтянин, у якому нема лукавства». Хрестоматійний момент — Ісус бачив його «під смоковницею» ще до того, як його покликав Филип. Це було щось настільки особисте й таємне для Нафанаїла, що він миттєво визнав Ісуса Сином Божим.

Місія: Проповідував в Індії та Вірменії. Зазнав жахливих мученицьких тортур (з нього живцем здерли шкіру, а потім розіп'яли), через що вважається одним із найбільш стійких мучеників.

3. Фома: Близнюк і «Чесний сумніваючийся»

Фома (сирійською — Теома, грецькою — Дідім, що означає «Близнюк»). У народі його несправедливо називають «Фомою невіруючим», хоча його сумнів був не від браку віри, а від жаги до абсолютної певності.

Мужність відданості: Коли Ісус збирався йти в Юдею, де Його хотіли вбити, саме Фома зріло і рішуче сказав іншим учням: «Ходімо й ми, і помремо з Ним» (Іоана 11:16).

Вимога очевидності: Він пропустив перше з'явлення Христа після Воскресіння і чесно заявив, що не повірить, доки сам не торкнеться Його ран. Коли Ісус з'явився знову і запропонував зробити це, Фома вимовив найсильніше визнання божественності Христа в усьому Новому Завіті: «Господь мій і Бог мій!» (Іоана 20:28).

Місія: Дійшов з проповіддю найдалі — до самої Індії, де заснував Церкву (малабарські християни досі називають себе «християнами святого Фоми»). Був пробитий списами.

4. Матфей-митар: Від зневаженого до літописця

Матфей (або Левій Алфеїв) — унікальна постать. До покликання він був митарем (збирачем податків на користь римських окупантів). У тогочасному юдейському суспільстві митарі вважалися зрадниками релігії та народу, найбільшими грішниками, з якими заборонялося навіть вітатися.

Радикальна зміна: Ісус кличе його прямо з митниці. Матфей залишає все (а у митарів були великі гроші) і влаштовує для Ісуса великий бенкет, де збирає своїх колишніх «колег», показуючи, що шлях до спасіння відкритий для кожного.

Перше Євангеліє: Будучи грамотним чиновником, який умів вести записи, Матфей став автором першого за порядком (і найбільш структурованого) Євангелія. Він писав його спеціально для юдеїв, тому постійно цитує Старий Завіт, доводячи, що Ісус — це саме той Месія, якого чекали пророки.

Місія: Проповідував в Ефіопії та Парфії, де помер мученицькою смертю.

5. Яків Алфеїв: «Молодший»

Про нього в тексті відомо найменше, його часто називають «Яковом Молодшим» (або Меншим), щоб відрізняти від Якова Зеведеєвого (брата Іоана).

Брат митаря?: Оскільки його батька теж звали Алфей (як і батька Матфея), є версія, що вони з Матфеєм могли бути рідними або зведеними братами, хоча прямо текст про це не каже.

Місія: Проповідував у Юдеї та Єгипті, де був розіп'ятий на хресті.

6. Леввей, прозваний Фадеєм (Іуда Яковів)

Цей апостол має найбільше імен у тексті, що часто плутає читачів. Матфей називає його Леввеєм (що означає «сердечний») та Фадеєм («хвала»). У Луки він записаний як Юда Яковів (брат або син Якова). Важливо: це НЕ Юда Іскаріот.