Тлумачення Євангелія від Луки 4:1
[171] (Н)3ЄЛР4В1) (Ісус же, сповнений Духа Святого, повернувся від Йордану і поведений був Духом у пустелю. З цього вірша ми дізнаємося, що Господь Батько інколи, але дуже рідко, керує Сином. Цей раз Господь Батько робить це завдяки Духа Святого, тому що Дух Святий не міг, та і не мав право, самостійно приймати таке рішення. Але треба зауважити, що Ісус Христос робить це добровільно.)
лумачення Євангелія від Луки 4:2
[172] (Н)3ЄЛР4В2) ( Там сорок днів він був спокушуваний дияволом і нічого не їв у ті дні, і по їх закінченні наостанку зголоднів. Сорок днів не їв, але про воду нічого не згадується. Тому Ісус Христос сорок днів не їв а тільки пив воду тому що в пустелі спека і не пити неможливо людині в Ісусі Христі.)
Тлумачення Євангелія від Луки 4:3
[173] (Н)3ЄЛР4В3) ( І сказав Йому диявол: якщо Ти Син Божий, то звели каменю цьому, щоб став хлібом. Але Ісус Христос певен того, що це наказ Господа Батька, тому змінювати умови, які Він створив для випробування є неслухняність і невіра в Святість Госпхода Батька. Звісно що цього Господь Син, робити не буде.
Тлумачення Євангелія від Луки 4:4
[174] (Н)3ЄЛР4В4) ( Ісус відповів йому: написано, що не хлібом єдиним житиме людина, але всяким словом Божим. І Юдеї повністю це випробування в пустелі, коли їх випробовував Господь ( Втор зак 1:35) Ніхто з цих людей, із цього злого роду не побачить тієї доброї землі, що її я поклявся дати вашим батькам, крім Калева, сина Єфунне; він її побачить, і йому дам землю, що по ній ступав він, і його синам, бо він вірно йшов слідами за Господом
Та й на мене через вас розгнівався Господь і сказав: І ти туди не ввійдеш!
Ісус Навин, твій слуга, — той увійде туди; йому додай відваги, бо він саме віддасть її у насліддя Ізраїлеві.( Втор зак 8: 3) Він упокоряв тебе, морив тебе голодом та годував манною, про яку не знав ні ти, ні твої батьки; щоб ти пізнав, що не тільки хлібом живе людина, але всім, що виходить з уст Господніх, може жити людина.)
Тлумачення Євангелія від Луки 4:5
[175] (Н)3ЄЛР4В5) ( І, вивівши Його на високу гору, диявол показав Йому всі царства світу в одну мить. І знову диявол лукаво бреше вважаючи, що всі царства світу його. Диявол дійсно має владу над більшістю людей в ціх царствах, тому що цим людям так легко, а зробити по справедливості і щоб не робити іншим зло, або допомогти тим хто цього потребує, так значно важче. І тільки тому, що Господь Батько не заборонив дияволу він спокушає людей і робить свою погану справу. Але справа в тому, що все в цих царствах все одно тримається на праведниках, тому що щоб щось було, це треба зробити і це роблять тільки праведники. Справа в тому що диявол це ідеальне зло відсічене від Господа і сконцентроване в дияволі. Тому він не може робити добро. А людей, які роблять добро, закономірно їх значно менше. Тому що щоб щось було і існувало треба це створити. А диявол і всі хто має його за взірець не можуть творити, створювати. Вони тільки можуть: споживати, руйнувати. В крайньому випадку створити ілюзію чогось, але створити щось не може і головне не хоче. І це його диявола робота і добро диявол робити не буде тому, що диявол не буде щось робити проти себе. Він є скупченням зла і він сам цього захотів. А Господь Батько відсік його від Себе, тому що Він Господь повинен бути довершений, Святий і в Ньому не повинно бути зла. Що диявол частина Бога, яку Він відсік від Себе є доказ, що Господь Батько диявола народив, правда диявол тоді ще був Люцифером. ( Іов 38: 1) Коли Елиуй перестав говорити,] Господь відповів Іову із бурі і сказав: хто цей, що затьмарює Провидіння словами без сенсу. Це звернення до Елиуя, тому що вустами Елиуя казав сам диявол, і затьмарював Провидіння тому що лукавий, словами без сенсу, це славослівє і уникнення звичайних відповідей на звичайні питання. І йому Елиую відповідає Господь і ставить питання достеменно, тому що Господь помітив лккавство диявола в словах Елиуя. І Господь відповідно каже, Я буду запитувати тебе, і ти пояснюй Мені: де був ти, коли Я заклав основи землі? коли всі сини Божі викликували від радости? І головне, що доводить, що це розмова Бога з дияволом: – Де путь до оселі світла, і де місце темряви? Ти, звичайно, доходив до меж її і знаєш дорогу до дому її. Ти знаєш це, тому що ти вже був тоді народжений, і число днів твоїх дуже велике. (Іов 39:31) І продовжував Господь і сказав Іову: чи буде той, хто змагається з Вседержителем, ще вчити? Той, хто викриває Бога, нехай відповідає Йому. А зараз те за що відповідає саме Іов перед Господом (Іов 42:3) Хто цей, що затьмарює Провидіння, нічого не розуміючи? — Так, я говорив про те, чого не розумів, про діла дивні для мене, яких я не знав. Вислухай, взивав я, і я буду говорити, і що буду запитувати в Тебе, поясни мені. Я чув про Тебе слухом вуха; тепер же мої очі бачать Тебе; тому я відрікаюся і розкаююся в поросі і попелі.
А ось де викривається лукавство диявола, тобто: трохи там, трохи в іншому місці́, і дійсно змінюється сенс, на що і акцентує увагу Господь (Ішов 42:7) І було після того, як Господь сказав слова ті Іову, сказав Господь Елифазу феманитянину: горить гнів Мій на тебе і на двох друзів твоїх за те, що ви говорили про Мене не так вірно, як раб Мій Іов. І це доказ, що мова іде про гнів Господа, який вказує на провину Елифаза і його товаришів. Це вказує на те, що їх лукаве, тобто ,,не так вірна'’ розповідь не обійшлась без присутності в цьому диявола. Тому висновок один: все що погане і що Господь з гнівом осуджує, належить Елифазу і його товаришам а там де противне Богу то належить дияволу. І в підсумку фраза : Де путь до оселі світла, і де місце темряви? Ти, звичайно, доходив до меж її і знаєш дорогу до дому її. Ти знаєш це, тому що ти вже був тоді народжений, і число днів твоїх дуже велике. Це мова про диявола і це не двозначно. Він був народжений Господом Батьком, але був відсічений, як шкідливий але визнаний, що він вже є і треба з цим щось робить. І головне диявол не визнаний сином, бо відсічений – не може довершене зло бути частиною Господа Батька. Тому Господь є Бог Батько, Бог Син, Бог Дух Святий і це єдине, а диявол відсічениий і втратив право народження і перетворився на скупчення усього довершеного зла.