розділ 3.

Я не можу це пояснити, але щоразу, коли мені проходили повідомлення від Дмитра - серце починало битися швидше, руки тремтіли, а в голові з'являлася думка «а що, якщо він зараз напише, що за цей весь час зрозумів що все ж таки щось до мене відчуває. 

Але всі, ці мої здогадки були марними.

Я не знаю що мені робити, тому що, я за цей час дуже закохалась у Дмитра. З однієї сторони, я сподівалась на взаємність, навіть попри те, що раніше він уже відповів відмовою. 

Мілана весь час мене підтримувала, але була проти Дмитра. Бо саме після його відмови я  майже впала у депрессію - нічого не хотіла, нічого не відчувала. 

Перед очима була лише його усмішка. Його голос постійно лунав у моїй голові . Його очі досі залишился в моїй пам'яті. Його трохи скуйовджене волосся..

Я не могла пояснити, що зі мною відбувається. Бо ніколи раніше не відчувала подібного. 

Мені здавалося, що я більше ніколи не зможу нікого полюбити так сильно як і Дмитра. 

Я постійно уявляла, що він відповів взаємністю, але це були лише мої мрії. 

Я розуміла що всі мої надії не справдяться, але всеодно продовжувала сподіватися. 

З однієї сторони, я хотіла його забути. Назавжди. Ніколи більше не згадувати. Але почуття брали верх - і я не могла довго не писати, або ігнорувати.

 Так минув місяць. Потім другий. Третій. Четвертий. Пів року. Так нічого і не змінилося. 

Чи хотіла я перестати з ним спілкуватись? 

Ні. 

Я зрозуміла що не зможу без нього. Я занадто сильно до нього звикла. Я це зрозуміла, ще тоді, коли ми не спілкувалися місяць - мені було нестерпно боляче від того, що йому байдуже. 

Єдине чого я хочу - щоб він був поруч. Мені не потрібно нічого більше. Лише щоб ми з ним були разом. 

Мені кажуть :досить. Забудь його. Він - минуле. Його не повернеш. 

Але я не можу просто взяти і відпустити його. Він для мене - дуже важлива людина. І як би він до мене не ставився, я не зможу його відпустити. 

Так, я розумію що нам не бути разом. Але всеодно не хочу його забувати. 

Він розповідав мені про свої проблеми. Я його слухала, підтримувала. І в ці моменти мені здавалося, що він усе ж таки щось до мене відчуває. 

Але ці думки.. як не крути - не справджувалися.