Гра в ревнощі

Софія довго стояла біля кавомашини, слухаючи, як віддаляються кроки Леона. Вона відчула дивне змішання емоцій — легку перемогу й одночасно тугу, яку намагалась приховати глибоко всередині.

Вона відпила ковток гарячої кави і подумала: Чому він так переймається? Можливо, й справді боїться, що я знайду щось краще?

У цей момент до неї підійшов Андрій, посміхаючись.

— Софіє, ти виглядаєш трохи напруженою. Все гаразд?

Вона злегка посміхнулася, відчуваючи тепло від його уваги.

— Просто старі спогади сплили... — відповіла вона неохоче.

Андрій підняв брови, не ставши питати зайвого.

— Якщо захочеш поговорити — я поруч.

Вона дивилася на нього і зрозуміла, що симпатія, про яку раніше лише здогадувалась, вже починає ставати помітнішою.

Наступного дня в офісі Софія була в чудовому настрої. Вона точно знала — сьогодні зробить усе, щоб Леон відчув її присутність. Особливо після їхньої зустрічі біля кавомашини.Вона помічала, як Леон кожного разу, коли проходить повз неї, кидає пильні погляди, і це тільки розпалювало її бажання підколоти його.Особливо ж вона грала з почуттями Леона, демонструючи легку прихильність до Андрія. 

Андрій, у свою чергу, намагався не показувати, що йому подобається Софія, але його увага до неї ставала все помітнішою.

Софія ж, навмисно чи ні, почала поводитися так, що Леон, повернувшись на роботу, почав помічати їхню близькість. Вона жартувала з Андрієм, сміялася, торкалася його руки — все це вона робила з однією метою: викликати ревнощі Леона.

Леон, хоча й намагався триматися, не міг приховати свого роздратування.

Поки Андрій залишався у темряві щодо зв’язку між ним і Леоном, Софія свідомо дражнила Леона своєю увагою до Андрія — щоб змусити його ревнувати і більше звертати на неї увагу.