Глава 7

Всю ніч в моїй голові вирувала купа різних думок, тому я заснули лише під ранок. Вигляд, звісно ж, буд стомлений, та ще й ці синці під очима. Тому довелося витратити час на те, щоб замаскувати це все консилером та пудрою. Зазвичай, я цим не користуюся, бо моє лице потім вкриваєть прищами, проте інколи буває така необхідність.

 Сьогодні я одягнула голубі джинси та у кольору хакі, на ноги взула світлі кросівки. До школи я йшла не кваплячись, аж поки мотоцикл Алекса не з'явився на горизонті.

- Сідай, сонце, поїдемо разом - мовив він.

- А якщо хтось побачить?

- То й що? Ти ж моя дівчина. Чи ти забула? - хлопець встав з мотоцикла і ніжно поцілував мене в губи, - Сподіваюсь, що тепер згадала.

Я сіла, одягнувши шолом. Коли ми були вже біля школи, я помітила кількох дівчат біля входу, що дивилися на мене, наче я найзаклятіший їхній ворог. Як тільки ми підійшли до входу, одна з дівчат кинулась Алексу на шию і почала обіймати його. Проте, він одразу ж відштовхнув її.

- Алексе, ну ти чого? Ти ж мій хлопець! - мовила вона, а мене вже переповнювала злість. Це булу саме одна з тих однокласниць, що перешіптувалися у мене за спиною.

- Колишній - спокійно додав хлопець.

- Ну, це тільки ти так вважаєш. Ой, а це що твоя нова цяцька?

- Ти говориш з моєю дівчиною, тому май повагу! Щоб я цього більше не чув - тепер в його голосі відчувалася злість.

- Не треба судити всіх по собі - додала я.

Коли ми вже зайшли всередину Алекс сказав:

- Не звертай уваги, вона просто не звикла, що її хтось кидає, тому й поводиться так.

- Мені однаково до того, що вона говорить ци думає. Головне, що ти поруч. А все інше я вже якось переживу.

- От і добре - обійняв мене, і ми пішли на уроки.

Наступний місяць пройшов просто чудово. Ми з Алексом не розлучалися ні на мить. У нас було багато побачень, і кожного разу він вигадував щось нове: то на конях покатаємось, то на річку з'їздимо, то просидимо до світанку на пікніку. Словом, Алекс просто чудо! Він навіть познайомив мене зі своїми батьками. Його тато володіє фірмою, на якій працює моя мама, а мама - заступником директора.

Моя мама навіть відпускала декілька разів до Алекса з ночовкою ( звісно ж в нас поки нічого не було, адже ми вирішили поки що не квапитись). Ви вже мабуть зрозуміли, що в нас все було добре. Проте, так було до вчорашнього дня...