Глава 6

Наступні два тижні минули досить швидко. З кожним днем мені все більше і більше подобалася моя нова школа. єва постійно знайомила мене із своїми друзями, тому вже за декілька двін я знала багатьох людей. Мет все ж не відступив, хоча я й не одноразово натякала, що ми всього лише друзі і не більше. Тим не менш, хлопець виявився напрочуд наполегливим, і ми все ж сходили кілька разів на прогулянку. З Алексом я майже не спілкувалася. Лишу інколи ми могли перекинутися парою слів. Проте, мене дещо дуже дратувало. Останнім часом я почала помічати за собою, що він мені подобається. Я всіляко намагалася не думати про це, проте серце не обдуриш. Саме через мою симпатію я намагалася постійно його уникакати.

Сьогодні неділя, і тому Марі запросила нас з Євою до Деймона на вечірку. Насправді, мені зовсім не хотілося йти, але Єва мене вмовила, і я не могла не погодитися.

Я пішла додому до подруги і ми почали збиратися. Її мама, міссіс Хейз, принесла нам печиво, поки Єва крутила мені волосся. Я вирішила. що макіяжу нанесу по-мінімуму: підведу брови та нафарбую губи червоною помадою. Вже через годину ми були повністю зібрані. Я одягнула пудрову сукню до колін, та взула чорні підбори. Єва ж обрала голубу спідницю та білу блузку. На шиях в нас красувалися срібні кулончики у виді двох половинок авокадо, які свідчили про нашу дружбу. Насправді, я не дуже люблю такі речі, але Єва мене вмовила придбати їх минулого тижня.

Вже будучи на вечірці до нас підійшли Марі та Деймон. Щось мені підказувало, що між німи були якісь іскри. Проте, здається, вони ще самі цього не усвідомлювали. Я привіталася із знайомими та пішла танцювати. В мене виходило досить непогано, адже декілька років я займалася танцями у студії поруч з моїм старим будинком.

- Анно, тобі не здається, що дехто постійно витріщається на тебе?

- Це ти про кого? - прослідкувала за поглядом Єви і більше не потребувала відповіді на своє запитання. Це був Алекс.

Ну звісно, хто ж іще? І як я тільки погодилась сюди прийти? Мало того, що я до нього не байдужа (а це мене ой як дратує), та ще й подруга нагадую про нього.

- Може підійдеш до нього? - вириває мене з думок дівчина.

- Ага, іще чого?! Якщо треба, то сам підійде.

- Уже підійшов - обізвався Алекс позаду мене.

"О ні, тільки не це."

- Ну то я вже мабуть піду - промовила з широченною усмішкою Єва.

- Я бачу, тебе минула вечірка мало чому навчила. Знову прийшла зваблювати хлопців? - я закотила очі.

- Якщо й так, тобі яке діло? Ти ж прийшов розважатися, то й роби це подалі від мене.

- А що, як я не хочу?

- Не хочеш що? Розважатися?

- Не хочу бути подалі від тебе.

- Дуже смішно, Алексе! Довго думав?

- Я не жартую. Проте, можеш не вірити - серйозна сказав Алекс.

Я вже розвернулася, щоб підти, адже була впевнена, що він просто грається, а я - чергова лялька в його руках, але він схватив мене за руку і кудись поволік.

- Боляче, відпусти негайно!

Хлопець послабив хватку, проте не відпускав.

- Я сказала не чіпай мене! Чуєш?

- А ти не така вже й покірна дівчинка, як я думав. Що ж, від цього тільки цікавіше!

Ми прийшли до басейну і він нарешті мене відпустив.

- І навіщо ми сюди прийшли? Що ти хо...

Хлопець впився в мої губи, не даючи шансу відсторонитися. Спочатку він цілував ніжно, а згодом ц вже був справжній палкий поцілунок. Я поклала руки йому на шию, а він підхопив мене, мов пір'їну і тримав у себе на руках, придержуючи за спину. Мені хотілося, щоб цей момент ніколи не закінчувався, проте через деякий час ми відсторонилися один від одного і Алекс запитав:

- То ти все ще не віриш у щирість моїх почуттів?

- Вірю, напевне. Але ж...

- Ніяких "але" - не дав мені договорити, - Якщо так, то відсьогодні ти моя дівчина. Відмови не приймаються!

- Алексе, а ми не квапимось?

- Звісно ж ні - поцілував мене в чоло, - З сьогоднішнього дня я завжди хочу бути поруч, не гаячи ні секунди!

Я піднялася і поцілувала його в щоку.

- Ей, а я хотів в губи! - обурено сказав і опустився, аби поцілувати мене знову.

Моя рука була зарита у його кучерявому волоссі, а він, в свою чергу, гладив мене по щоці. Ми простояли так ще пару хвилин і повернулися на вечірку тримаючись за руки.

Я одразу ж спіймала на собі декілька невдоволених поглядів дівчат, що так і хотіли прибити мене прямо на місці. Проте, мені було зовсім байдуже на це, адже його рука все ще міцно стискала мою.

- Ого, нічого собі! То ви тепер разом? - запитала Єва, коли Алекс трохи відійшов від нас.

- Щось типу того - невпевнено відповіла я.

- Може розкажеш?

- Давай іншим разом, добре? Я вже повертатимусь додому, а то мама буде хвилюватись.

- Добре, але завтра чекаю подробиць!

Я попрощалася з усіма і вийшла на вулицю разом з Алексом. Він відвіз мене додому та ми довго сиділі під під'їздом і все ніяк не могли попрощатися. Хай там що, але мені було дуже комфортно поруч з ним!

За десять хвилин до повернення мами він поцілував мені і поїхав додому, а я пішла до квартири.