Частина 29

Даня

  Відкривши очі перше що я побачив це білі стіни і стеля, в очах все ще темніло, почував себе скажу вам кепсько.

Прибіг лікар з медсестрою і почали оглядати мене, вони пояснили що я потрапив в аварію і майже місяць пробув без свідомості але зараз вже всі показники в нормі.

    Потім приїхали батьки, друзі сльози радість.Єдине на що я звернув увагу це симпатична дівчина яка стояла на порозі палати і не могла і кроку ступити.

  Як виявилося це моя зведена сестра, про яку я дізнався не за довго до того як потрапив в дтп.Та чому ж вона прийшла сюди?

Невже також переживала.

Чи може і правда як сказала мама надіялася що я не прокинуся і їй дістанеться весь батьків спадок.

Та ну нафіг це ж повна маячня, мама просто детективів начиталася ось і меле дурню.

  Провалявшись цілий тиждень у лікарні, мене нарешті виписали і це було за щастя.Я просто горів бажанням приступити до роботи, а ще мав змогу втікти від Єви яка оточила мене своєю опікою і мене це вже напрягало.

Ночами мене мучили дивні сни, і я не міг внятно розгледіти обличчя дівчини але мені здалася що ми дуже добре знали один одного, лікар сказав що це втрата пам'яті наслідок удару об лобове скло, я кудись так поспішав що навіть не подумав про свою безпеку.

А ще мене не полишали слова медсестри, що якась дівчина приходила мене навідувати щовечора а як я прокинувся походи припинилися.

Що ж це за дівчина і як її звали?

Я збираюся у всьому розібратися і віднайти ту частинку життя у своїй пам'яті.

Мене не полишала думка що я забув щось важливе, але що це?

Я вирішив не відсиджуватися вдома а відправитися відразу на роботу.Хто зна може там щось згадаю..

 Яке було здивування побачити сестричку в своїй компанії, виявляється ми разом працювали і вже досить довго, чому ж я забувся цю дівчину.

Мушу завірити що вона дуже нахабна і просто так посміла нагрубити моїй мамі.Та вони повинні її десятою дорогою обходити...

А ще зіштовхнулася з Євою напевне між ними якийся напряг.

В перший же день ця божевільна посміла пролити на мене каву, це в голові не вкладається!

Була б моя воля полетіла б нафіг, але я теж винен не потрібно було заводити тему про матір врешті решт батьки це св'яте.

-Божевільне дівчисько , ну ти ще в мене отримаєш своє- промимрив собі під ніс знімаючи брудну одежу.

-Даніку і ти що збираєшся все так залишити?Вона ж спить і бачить себе на твоєму місці!

-Ну до мого крісла потрібно ще дорости та й батько не такий тупий як ти думаєш.

-Я можу допомогти тобі провчити її- сказала Єва, от тільки її ще в союзники не вистачало, сам розберуся, знаю ж що вона переслідує якусь свою мету.

-Ні Єво це мої проблеми і я буду вирішувати їх також сам

-Ну як скажеш котику, то може сьогодні відірвемся заодно й відсв'яткуємо твоє одужання.

-Непогана ідея потім наберу Дену нехай з Катею підтягуються і Олегові якщо він на районі.

-Ти заїдеш за мною?

-Ні Єво давай якось сама бо я можу затриматися на роботі, сама розумієш справ куча потрібно все перевірити, результат довгої відсутності- їй звичайно не сподобалося але на диво промовчала.На цьому ми розпрощалися і я преступив до своїх безпосередніх обов'язків.

  На годиннику була майже десята коли я зміг відірватися від комп'ютера.Побачивши декілька пропущених від Дена я зрозумів що всі вже в зборі і чекають лише на мене.

Я вийшов з кабінету з надією що в офісі нікого не має але на мій подив в одному з них було світло, хто ж так наполегливо перепрацьовує, адже раніше серед моїх працівників такого рвіння до роботи не помічав.

  Яке було здивування побачити там Олесю.

Їй що зовсім нічим зайнятися?

А як же особисте життя, побачення хоча й не дивно хто ж ризикне зустрічатися з такою божевільною.

  Напевне ладна зі штанів вистрибнути аби задобрити татка.

Ну нічого я тобі влаштую завтра шалений робочий день.

На цьому вийшов з офісу і поїхав до клубу.

-Дань- бачу з другого поверху махає Ден.

Я піднімаюся на поверх вище, всі вже в зборі Олег як завжди привів з собою якусь кралечку, але тут помічаю злу Єву, яка схоже не очікувала таку компанію

-Привіт всім!- підійшов і сів так щоб було видно танцмайданчик, раптом якась маленька кинеться в очі, така вже натура..

-Вип'ємо за твоє одужання- підійняв стопку Ден.

-Що?Ти що захворів?- запитує здивовано Олег.

-Та так дещо трапилося, забий зараз все ок .

-Так а де ж- і здається хоче щось запитати та Ден штовхає його і кличе типу на розмову по справі.

В Каті з телефону лунає дзвінок і вона вибачаючись кудись йде.Оце Єва здається знайшла спільну мову з подружкою Олега тому мені нічого не залишажться як під випивку спостерігати за малишками.

  Раптом мій погляд зупиняється на одній біля барної стійки це ж Олеся, чорт забирай так запрацювалася що вирішила відпочити.

Хм та ще й сама п'є, ну ладно.

Відвожу погляд бачу мої друзі всі в зборі окрім Каті яка ще не повернулася.

-А де Катька?- питає Ден.

-Хтось подзвонив і вона вийшла.

-Ден не боїшся що вона там зараз з кимсь .

-Йди нафіг Олег не всі ж такі як ти.

-Ха-ха-ха!Ось за це я й ціную свободу правда чувак а я вже думав ми тебе втратимо назавжди-  почав пускати бісики в мій бік Олег.

Я бачу як Єва і Ден напружилися, щось тут не чисте але я планую повільно все витягати тому тільки віджартовуюся.

-Ах тільки після тебе.

Знову кидаю погляд до бару і що ж я там бачу?Неочікувано але дівчина Дена випиває з Олесею.

-Це що блять ще таке- випалю, і кидаю погляд на Дена.

-Ну вони з Олесею дружать з універу- викрутився Ден.

-Що Олеся?Де?- підірвався Олег, він явно мав плани на дівчину бо навіть забув про свою супутницю.

-Що тут до біса відбувається я взагалі не впізнаю вас!Ви мої друзі чи її.

-Вибач чувак справи сердечні сам розумієш, ти ж не маєш на неї планів, я правильно зрозумів.

-Які плани вона сестра !- випалив