Частина 25

Даня був дуже сердитий на свою матір, але не подавав вигляду, а мені було абсолютно начхати на думку оточуючих.

Допоки між нами є почуття, то ми зможемо впоратися з будь-якою проблемою.

Але що як проблема не піддається рішенню, хіба що повернутися в минуле і переписати історію?

Через тиждень мені зателефонувала Ірина Віталіївна і попросила зустрітися.

Бажання спілкуватися з цією дамочкою в мене звісно не було, але відкрито ігнорувати жінку яка народила і виховала дорогу мені людину я не могла.

В решті решт потрібно шукати спільну мову з його рідньою, не тому що я підлиза, а тому що не хочу розчаровувати Даню.

  Ми домовилися зустрітися опівдні, неподалік від офісу .

Коли я ввійшла в кафе то відразу помітила її.

Жінка відрізнялася від цієї сірої маси до якої на її думку я теж належу.

Вона була одіта в яскраво-червоний класичний костюм коротка стрижка і звичайно надто вульгарний макіяж.

-Доброго дня- вирішила привітатися першою .

-Сідай- вказала рукою на стілець.

До нас відразу підбіг офіціант і запитав що ми будемо:

-Склянку води будь-ласка-  вказувало на те що розмова довгою не буде, я ж не зважала на це і замовила чашку кави, раз прогуляю обід то хоч кофеїном запасуся..

-Я не буду ходити колами- порушила тишу- ти мені не подобаєшся, і я не хочу щоб ти була з моїм сином.

-Я не дурна і це зрозуміла ще в перші хвилини нашого знайомства.А далі то що?- впевнено запитала.

-Як що?Я хочу щоб ти розірвала всі стосунки з Данею!

-А якщо ні то що?

-Скільки?- нагло дивлячись просто в очі запитала.

-А в скільки ви оцінюєте щастя власного сина?

-Це ти то щастя?Не сміши мене дівчинко, я чудово знаю свого хлопчика і ти точно не в його смаку!!Зовсім скоро ти йому набриднеш, і тоді він просто вичеркне тебе з свого життя!

-А хто в смаку?Може Єва?- з насмішкою випалила.

-Так Єва!Вони разом з дитинства, і я не хочу щоб через якусь задрипанку мій хлопчик нехтував своїм майбутнім.Батьки Єви дуже багаті та впливові люди і з їхньою допомогою Даня вийде на новий рівень, а що ти?Що ти можеш йому запропонувати?

-Я можу запропонувати йому лише свою вірність та кохання, якщо вам відоме це почуття!І для нього це більш як достатньо.

-Дівчинко я поки-що з тобою по доброму розмовляю, але можу й знищити!Ніхто не сміє ставати на моєму шляху.

-Ви називаєте себе матір'ю?Про яку турботу за сина ви говорите, якщо вас цікавлять лише гроші!Це називається не залучитися підтримкою впливових людей а просто продати сина!!Яка ж ви матір після цього!І знаєте що, мені набридла ця розмова нічого хорошого вона не предвіщує.І ніякі гроші не змусять мене відмовитися від Дані!- наша розмова набирала обертів, і емоційності.

Тому я вирішила її припинити поки остаточно не вийшла з  себе.А потім вставши з крісла я направилася до виходу

-Ти ще пожалієш про це!- нервово вигукнула в слід, але мені було абсолютно всеодно, що б вона не сказала мої почуття залишаються незмінними і Дані я надіюся теж.

Про свою розмову з його матір'ю я не розповідала, навіщо йому заьивати голову ще й цими проблеми і сваритися з матір'ю.

Тому зробила вигляд що все гаразд, адже все ж так і є, поки він поруч все буде добре.Ну що ж з його батьками ми познайомилися, прийшов час знайомити Даніка з мамою.

Хоча я більше ніж впевнена що він їй сподобається.

Але не все так відразу, потрібно відійти від першого знайомства тому я вирішила не квапити події, а робити все з розумом і поступово.До того ж мама Дані обіцяла що я пожалію, тому я трішки хвилювалася не знаючи на що здатна ця дамочка.

А здатна вона на багато що, і повірте помста не забарилася.

   До Дані в кабінет влетів розлючений батько, і почав махати перед носом якимсь папірцем:

-Тату що це все означає ти можеш мені пояснити?

-Це ти зараз будеш мені пояснювати, за що я плачу гроші твоїм людям, щоб вони крали чужі ідеї і видавали за свої??

-Що крали?Що видавали?Ти спокійно можеш пояснити!

-Компанія нашого конкурента подала на нас в суд за те що ми привласнили їхню модель сукні на літньому показі!!Ти хоч знаєш яку компенсацію вони потребували?- Віктор Олексійович був не в собі від злості, але Даня був врівноважений і вирішив сам у всьому розібратися-Поклите Олесю до мене- натиснувши на кнопку зв'язку з секретарем.

-Можна?- я ввійшла в кабінет і побачила Даню, а з боку і його батька який стояв лицем до вікна, тому обличчя я не бачила.

-Олесю чий це малюнок- спокійно запитав, я глянула і не мала сумнівів його намалювала я.

-Мій!- відповіла навіть не задумуючись

-Тоді поясни будьласка як цей екскіз виявився у власності компанії нашого конкурента, можливо ти продала його і забула, а потім виставила на показ?- не витримав батько і вмішався у розмову.

-Ні я впевнена що нікому його не продавала!

-Тоді як таке сталося що з юридичної точки зору він належить саме їм?- градус підвищувався і змусив мене захвилюватися, але я не подала вигляду і твердо стояла на свому

-Послухайте Вікторе Олексійовичу, я ніколи не крала чужі ідеї,і тимпаче не продавала за гроші свої.Тут якась помилка і скоро все розясниться.

-Ось цим ви двоє і займетеся!- вилетів з кабінету.

-Дань що відбувається можеш пояснити?

  Він сів на крісло взявшись руками за голову.І почав аналізувати почувше.

-На нас подали в суд за привласнення чужої ідеї.

-Ну це ж абсурд, пам'ятаєш після поїздки на озеро, я тобі ще тоді казала що в мене з'явилося натхнення і я намалюва п'ять моделей, так ось це одна із них.

-Олесь я тобі вірю, за це можеш навіть не хвилюватися просто практично це не можна довести тому що власник зареєстрував його на своє ім'я, і тому нас чекають проблеми якщо не знайдемо вихід.

В ці дні Даня ходив як у воду опущений, з якого боку не підійдеш  не доколупаєшся, вони настільки все облаштували що ніяких лазійок що цей малюнок належить мені не було.

Настав день засідання і я вирішила піти туди щоб підтримати коханого, все таки як не крути він у біді саме через мене.