Частина 21

Ранок пробудив лоскочучи своїми сонячними промінчиками по моєму обличчі.Я відкрила очі але Дані поруч не було тому піднялася і відправилася на пошуки свого коханого.

Довго шукати не довелося, я помітила його посеред озера, напевне  так міцно спала що він не став мене будити.

Мені не хотілось подавати ні звуку щоб він не помітив що я тут, тому знайшовши зручне місце я тихенько сіла і просто милувалася.

Довгі й широкі плечі по яких сповзали крапельки води, гарне підкачене тіло, кубики на животі, на це можна дивитися цілу вічність.

Але тут він мене помітив і я прямо засоромилася, почувалася немов дев'ятикласниця яку спіймали на гарячому .

Даня це ж звичайно зрозумів і посміхнувшись направився до мене.

-Доброго ранку соня!- простягнувши руки- ходи до мене

-Що?Зараз!Голою?Ні-ні-ні!- вирішила викрутитися

-Подумаєш, що я там не бачив.

-Самойлов ти хоч маєш якесь розуміння пристойності, сказала ж ні!

-А я думаю що так- наблизився максимально близько і взяв мене на руки а потім неочікувано поніс до води.

-Що ти робиш?Ти божевільний- почала сміятися як мала дитина-аааа!Ні-ні-ні, холодна!

Та тепер вже байдуже, моє тіло повністю пристосувалося до цього середовища.

Даня водив мене мало не по всьому озері а я просто розляглася на його міцних обімах і розправила руки неначе в мене виросли крила.

Здавалося що  ось-ось птахом порину в небесну далечінь.

Вийшовши на берег, стало добряче холодно  та добре що Даня вмів розводити багаття  і тому мені у приказному тоні наказав негайно роздягатися щоб висушити мокрий одяг.

-Тобі так не терпиться зняти з мене одяг?-запитала звабливим голосом, звичайно він зрозумів бо його усмішка здається була на все обличчя.

-Не терпиться ,але я не пробачу собі якщо ти захворієш, тому давай швиденько.

Я не стала більше заперечувати а почала роздіватися, знявши верхню одежу залишивши лише нижню білизну .

-Ти зараз дуже сексуальна, - повісивши одяг на гілку над вогнищем підійшов,і закутав пледом в свої обійми. 

Ми довго сиділи біля вогню і цілувалися, потім лежали і цілувалися, так що він вирішив застосувати тілогрійку на все тіло, було навіть дуже гаряче.

-Дякую тобі за цей день і ніч - сказала лежачи на його грудях

-Лесь, я хочу щоб ти завжди була поруч, щоб зустрічала мене з роботи, готувати разом вечерю, дивитися різні фільми поїдаючи смаколики, прокидатися і бачити тебе поруч. 

-Давай жити разом?

Він звісно ошелешив мене цією пропозицією, я звичайно знала що рано чи пізно ми торкнемося цвєї теми, але я не знала що йому відповісти.

Прислухатися до голосу серця, яке кричало так погоджуйся ти ж його так кохаєш, чи все-таки до голосу розуму, в мене було якесь погане передчуття ну не може все бути так добре, щось в середині підказувало що має щось трапитися жахливе.

Все таки життя таке непередбачуване, сьогодні воно є а завтра може й не наступити, потрібно жити сьогоднішнім днем і буть- що буде.

-Давай спробуємо, що з цього вийде- дала чітку відповідь і хлопець розплився у посмішці.

Я побачила неприховагу радість у його очах, таку що він не очікував але дуже сподівався на таку відповідь.

День почав вступати в свої права а це означало що потрібно повертатися в реальність, мені потрібно готуватися до іспитів а йому повертатися на роботу.

Дні пролітали зі швидкістю світла.

Квітень змінився на травень, а той в свою чергу привітав з відкритими обіймами  теплий, сонячний червень.

Мені це вдалося, я успішно здала всі іспити і отримала диплом , все крок у доросле самостійне життя тепер остаточно зроблено.Даня дав мені відпочити тиждень а далі потрібно приступати до роботи.

  Коханий а тепер ще й мій бос привів мене в свою компанію, особисто представив з усіма працівниками офісу.

Добре що хоч вистачило розуму не як свою дівчину а як талановитого модельєра котрі доречі екскізи на весні врятували їхній зад.

Смішно але саме на цьому він і наголосив.Мовляв що її ображати не можна а то пожалієте.

-Прошу, це буде твоє робоче місце.Як що що я буду радий тебе бачити- з таким задоволеним виразом це сказав неначе зірвав джекпот.

-Дякую ти можеш іти- вирішила наказати тепер уже своєму боссові.

-І все?А як щодо того щоб віддячити свого роботодавця- сказав підставивши свою щоку, і мені нічого не залишалося як взяти своїми ручками за ту щоку і виставити за двері,ще не вистачало щоб нас застукали в перший же робочий день.

-Жорстока жінка- вирішив виразити своє обурення!

-Ти ще тут!- сказала взявши в руки якусь папку з документами

-Ти така приваблива коли злишся!- договорив і закрив за собою двері.

Я почала освоювати свою територію, мені вдалося налагодити гарні стосунки і знайти підхід до кожного, можливо через те що вони здогадувалися про мої стосунки з босом а можливо через те що я гарний співрозмовник.

Як не дивно але вони майже відразу прийняли мене в свій колектив, і стали дружньо відноситися.

Колеги повністю і беззаговорочно виконували всі мої доручення і прислухалися до кожної поради, хоча серед всіх я була наймолодшою по роках і по даті перебування тут.

Ознайомившись з усім і всіма, ми почали готуватися до літнього модного показу який відбудеться через місяць.

Роботи  не початий край, море ідей для втілення , все як я й хотіла.