Частина 20

Усмішка на обличчі Дані чомусь змінилася більш серйозною, він довго роздумував що сказати та й як пояснити те чого він сам не міг зрозуміти

-Розумієш- порушив тишу- в мене є мама але одночасно її ніколи не було.Вона поважна дама, світська левиця, бізнес-вумен але тільки не мама.Я не можу сказати що влна не любить мене, бо це буде не так.Просто її ніколи не було в моєму житті: з садочку забирала няня, зі школи водій, концерти там різні вистави- бувши дитиною я завжди шукав поглядом її але ніколи не знаходив, вона надто зайнята: світські вечірки, благодійні програми, зустрічі з подругами, салони краси, ресторани.Розумієш на все це був час а на мене ні.Тобі не передати того яке для мене було щастя коли вона рідко але бувало заходила в кімнату і читала казочку на ніч, заради таких моментів мені хотілося покласти світ до її ніг.Але я всеодно дуже люблю її хоча б за ті миті які я ніколи не забуду оскільки їх дуже мало.А тато, тато в мене чудовий він працював як віл зранку до ночі щоб я мав все що зараз в мене є.Навіть замучений падаючи з ніг від втоми він ніколи не пропускав моменту побажати мені солодких снів, я думаю він бачив як мені не вистачає тої материнської любові, турботи  сімейного затишку і хотів хоч якось компенсувати.Майже кожні вихідні він виключав свій телефон відмовлявся від зустрічей, обідів аби побути з сином, привести мене сюди, навчити ловити рибу, розкладати багаття, ставити намет все це в мене було і дякую за це батькові.Тому зараз я зі шкіри вистрибну аби ніколи не розчарувати його і виправдати його сподівання, я зроблю все щоб те що він розпочав над чим він тяжко працював всі ці роки щоб його справа процвітала, це якби сказати справа принципу.

Я бачила як важко далася йому ця розмова, і вже була не рада що розпочала цю тему, але якби знав де впадеш то б подушку підмостив би.

Я просто взяла його руку в свою наче хотіла сказати що все добре, все буде добре я поряд.

Дивно але я завжди чомусь трішки заздрила Дані в нього є обоє батьків, народився з золотою ложкою в роті, але я ніколи не могла подумати яке нелегке дитинство було у хлопця, в порівнянні з усім цим мої проблеми ніщо .

-Ну а ти?Тепер я хочу почути твою історію- трішки заспокоївшись і перевівши подих він влігся мені на руки  і дивився прямо в очі чекаючи одкровення на одкровення .

-В мене все банально в порівнянні з твоїми проблемами мої здаються зовсім мізерними.З дитинства мене виховує мама, так як батька я ніколи не бачила його ніколи не було в моєму житті, і це минуле у мами завжди було за сімома замками заховане в серці.Як це тяжко коли всі гуляють з обома батьками, знову ж таки в мене цього не було і я завжди заздрила друзям, однокласникам  бо в них є та дорога оюдина, захисник, той хто зможе підставити плече міцне чоловіче плече.Мама в мене дитячий терапевт, напевно вона сильно кохала тата бо навіть не робила ніяких спроб впустити когось в нашу маленьку сім'ю.Вона тяжко працювала щоб забезпечити мені гідне жития, щоб я нівчому не мала потреби.Любові яку вона мені дала вистачило за двох, і зараз наші стосунки збудовані на довірі, в нас немає такого що я не прийшла додому або пішла гуляти повернусь пізно, вона не сидить не хвилюється що зі мною щось станеться, вона повністю мені довіряє,  знає що її маленька дівчинка ніколи не розчарує і не влипне в якусь халепу.Навіть зараз мама не дзвонить  не скандалить де я поділася, вона просто знає що зі мною все гаразд.

-І тобі ніколи не хотілося дізнатися щось про батька.

-Хотілося і я дізналася те що мені потрібно.Коли мені виповнилося вісімнадцять я знову розпочала ту давно заборонену тему, і мама на диво зрозуміла що таки треба сказати.А все просто банально: познайомилися, почуття, шалене кохання голова просто обертом, а потім бац і до неї на прийом прийшла жінка з маленьким хлопчиком і поруч з ними був він.Вона зрозуміла як жорстоко її обманули, і не захотіла руйнувати сім'ю.Назавжди зникнувши з його життя, навіть не сказала про мене, не сказала що вагітна бо краще від того нікому б не стало.Ось так і живемо, десь є батько, брат, може й ще хтось але мені все це не потрібне, і я не хочу руйнувати ту душевну рівновагу яку мама так довго будувала

Ось так здається ми перейшли на новий рівень стосунків, не просто мі- мі- мі, не просто секс і жарти, щось більш глибоке і чисте те що нікому б чужому не розповів би.

-Олесь, тепер я буду тим міцним чоловічим плечем яке завжди підтримає і допоможе.Я тебе кохаю до шаленства.

Я вирішила нічого не казати адже слова тут зайві, просто міцно обняла вткнувшись лицем у його чоловічі плечі.

-Знаєш в мене ж було багато дівчат, вони були одна гарніша іншої але це все не те, кажуть що сини шукають собі жінку схожу на його матір, а в мене навпаки кожну з своїх колишніх я порівнював з тією жінкою яка дала мені життя, я не хочу собі таку жінку.А зустрівши тебе я зрозумів що ти саме та: така проста, щира, дівчина яка не боїться бути кумедною, ляпнути щось не те, з тобою дуже легко і від цієї легкості в мене виростають крила.Я вже казав тобі що ти найкраще що було в моєму житті?

-Ні- моє обличчя сяяло ясніше того місяця який вже з'явився на горизонті.

Ми довго цілувалися, божеволіючи одне від одного .Я його кохаю до шаленства, зараз поряд зі мною той чоловік поруч з яким я хотіла б провести все життя, якщо навіть весь світ стане проти нього, я буду стояти за спиною і подавати патрони!Ох вже ж ці контакти, здається така банальна соціальна мережа а скільки мудрості ми там вичитали.

Він лежав в мене на руках і думав про щось своє а я вткнувшись своїми пальцями в його волося ніжно погладжувала і це здається його заспокоювало, бо через хвилин двадцять я вже чула його тихе сопотіння.

Звільнивши акуратно свої руки я поклала його голову на м'яку ковдру , і лягла поруч міцно притиснувшись до його тіла.

Такий тихий спокійний вечір, закарбується в моїй пам'яті на все життя...