Частина 19

Минуло три місяці як ми з Данею офіційно зустрічалися.

За цей час я ні разочку не пожаліла що поруч зі мною такий хлопець.

Він не перестає мене дивувати постійними прогулянками під відкритим небом, походи в кофе, кіно, ресторани

Відпочиваючи з його друзями які стали вже й моїми, встигли злітати до Мілану на покази весняної колекції в якій доречі були і мої моделі, і які мали шалений успіх серед жінок.

Але найбільше я пишалася своїм хлопцем який за такий короткий проміжок часу зумів вивести компанію на міжнародний рівень і підписати договір з столицею моди.

Наступила весна і я стала серйозно готуватися до випускних іспитів, потрібно було намалювати величезну кількість екскізів.

Але за це я зовсім не переживала адже в моїй голові було стільки божевільних ідей які потрібно втілити в життя, це трішки і я отримаю диплом, попереду зовсім доросле життя.

Даня дуже багато працював, всі ці зустрічі важливі переговори його так втомлювали, але ввечері до мене летів як на крилах.

Він завжди каже що я його талісман, але насправді це він мій талісман адже з його приходом моє життя забарвилося кольорами веселки в якій немає місця для смутку.

Ми вже три дні не бачилися через зайнятість і тому Даня вирішив зробити мені типу сюрприз.

   Сьогодні була дуже смішна ситуація якої я ніяк не очікувала від здавалося такого дорослого чоловіка.

Я поспішала до універу адже сьогодні повинна відбутися консультація до першого іспиту, як тут раптом підбіг Даня і підхопивши  мене на руки почав нести до своєї машини.

Він був схожий на хлопчика з дитячого садочка що поцупив машинку у друга і втікав бо не хотів її віддавати.

Мовляв це моє і ні зким ділитися не збираюся.

Я звісно була шокована від такого повороту подій пропускати консультації дуже не хотілося, тому я почала пручатися як маленька але все марно, адже знаю що якщо він щось вб'є собі в голову то хоч кулком на ній теши але всерівно нічого не докажеш:

-Самойлов ти взагалі страх втратив? Негайно відпусти мене- почала вмовляти

-Ні!Сьогодні я тебе вкрав!Ти тільки моя.

-Ну ось точно збожеволів.

-Я втратив голову ще тоді як зустрів тебе- чмокнув в губи пристібаючи ремінь безпеки

-А як же твої важливі переговори до яких ти так старанно готувався?- з іронією поцікавилася.

-Я втік- коротко і ясно

-Що?Ти в своєму розумі, тобто ти хочеш сказати генеральний директор могутньої компанії просто взяв і втік з важливих переговорів?Я нічого не пропустила?Ну Самойлов мало тебе в дитинстві били!

-Можеш покарати мене прямо сьогодні.

-Ти мало того що безвідповідальний телепень, так ще й збочинець!

-Поправочка, закоханий телепень -знову чмокнув у губи

-Так все випусть мене, якщо тобі пофіг на своє майбутнє, то не значить що й мені!Мені потрібно нормально здати іспити щоб зайняти своє місце під сонцем.

-Твоє місце поряд зі мною, я вже й документи підготував і особистий кабінет поруч з моїм.- з гордістю і впевненістю відповів

-Ах ти ж!А хто ж тобі сказав що я буду працювати на такого телепня як ти!- не приховуючи своєї злості що за неї вже давно все вирішили

-В тебе не буде вибору я зроблю все щоб тебе більше нікуди не взяли.

-Самойлов!- вигукнула мовляв досить я не хочу цього слухати!

-Ти ж будеш працювати на мене- вирішив придобритися поклавши свою голову на мої коліна.

-Якщо я піду до тебе працювати то ти остаточно здурієш і на радощах навіть переїдеш у мій кабінет, а я знаєш я творча особистість і мені потрібен особистий простір.

-Я обіцяю що не буду тебе переслідувати- все так же лежачи на колінах.

-І куди ж ми їдемо?- запитала щоб змінити тему відповідь на яку й так давно відома

-Це буде сюрпризом.

Ми виїхали за місто і проїхавши деякий час повернули на вузьку доріжину яка вела до лісу.Ну я ж звичайно вирішила жартонути:

-Ти мене вирішив зґвалтувати?

-Ти окрім сексу можеш ще про щось думати- підтримав жарт

-Про що мені ще думати, зараз в мене такий вік коли хочу, можу і не страшно!- вразила його своїм філософським  висловом, так що він не зміг стримати свій сміх.

-Ти в мене така пошлячка!

-Ага в мене були хороші вчителі- кивнула на нього.

-Ось приїхали- перервав жарти.

Я вийшла і побачила перед собою галявину:білий пісочок, невеличке озерце яке так і вабило своєю чистотою і прозорістю.

-Ну як?Подобається?- підійшов і обняв зі спини.

-Так дуже!Дякую тобі- вткнулася носом в щоку-що це за місце- вирішила запитати.

Даня сів на пісок  обнявши мене

-Шматочок мого дитинства, ми з татом часто сюди їздили.Рибачили, зводили палатки, ходили за грибами.

-А що ж мама не розділяла ваших поглядів- вирішила продовжити цю тему, до сьогодні тема сімей не звучала і якось не було вдалішого моменту чи що?

А зараз саме така атмосфера, яка підходить для розмов на чистоту.