Частина 18

-Я скучив....Дуже- прошепотів міцно тримаючи в своїх обіймах.

Від неочікуваності  я не відразу зрозуміла що ось він, переді мною.

-А як ти- перервалася з напівслова- Ти ж ввечері- та він навіть не дав договорити, закривши мій рот поцілунком, і тут все Валевська потекла, у всіх сенсах цього слова.

Мені було байдуже що універ, знайомі і друзі всі спостерігають за цією картиною- мені хотілося на весь світ кричати що ось він той без якого я не можу!

-Поїхали до мене, я так скучив 

-Ні спочатку мені потрібно додому, а потім я приїду до тебе- не хотіла здаватися і вирішила довести почате до кінця.

-Не боїшся що за цей час я просто помру в очікуванні?І це буде на твоїй совісті

-Від такого ще ніхто не помер і до того ж не в мед навчатися йду а на годинку додому заскочу- перевела на жарт.

Як він не противився а все ж довелося відпустити адже я твердо стояла на своєму.

Даня привіз мене додому а сам взяв чесне слово що в 18:00 я в нього і це не обговорюється.

Даня

Все моя каторга закінчилася мої ноги ступили на рідну землю.Більше нікуди без неї не поїду навіть якщо доведеться силою засувати в багажник, але головне щоб поряд.

Не можливо працювати і повністю зосередитися на справах коли думки твої десь далеко в її обіймах.

Не можу дочекатися коли Олеся закінчить універ і буде поряд зі мною у всіх сенсах: у моєму серці, ліжку, поруч на роботі завжди і кругом.

Мені настільки хотілося побачити цю порушницю мого спокою що я навіть не поїхав додому щоби переодітися, купити квіти щоб вразити її.

Ось ще хвилина і задушу в своїх обіймах, задушити?О ні я боюсь цього слова, не задушити а просто обійняти і не відпускати ніколи і нікуди.

Щоб кожен зрозумів що ця дівчинка належить мені..

Олеся як завжди виглядала чудово, дивно але навіть в джинсах і курточці з хвостом на голові, вона була незвичайна і манила мене собою.

Блін може мені настільки приїлися ці довгоногі фіфи що я більше нікого не помічаю окрім цієї дівчинки слабкої і водночас дуже сильної.

Потрібно втілити свій план в реальність, часу мало справ багато тому я не став довго її вмовляти давши час приготуватися ...Цей вечір має бути незабутнім.

Олеся

Ось я вдома.З чого ж перше почати?

Так душ швиденько в душ.

Я вибрала коротеньку червону сукню яка так ідеально прилягала до тонкої талії.Зібравшись  поспішила туди де було моє серце і думки, підійшовши до потрібної квартири я декілька разів натиснула дзвінок, але ніхто не поспішав відкривати, у мене в думках крутилися два варіанти: або ж він все-таки образився що малоймовірно, або щось сталося у що мені не хотілося вірити.

Спробую ще раз але вже постукати, як тільки моя рука торкнулася до дверей вони відразу ж привідкрилися.

Що тут взагалі відбувається подумки вилаяла себе і зайшла у відкриту квартиру.

Перетнувши межі порогу я просто не могла повірити своїм очам, те що побачила не можливо описати словами.

Вся підлога була встелена пелюстками троянд які виблискували на яскравому світлі аромосвічок, які здається були розтавлені по всій квартирі.

Мене охопила така радість, невже все це для мене?

Цей чоловік не припиняє мене дивувати, пройшовши далі до вітальні я побачила його: такого красивого, сексуального, стильний чорний костюм, біла сорочка і він стоїть дивиться на мене своїми бездомними синіми очима в яких я розчинялася:

-Самойлов що це все означає?Коли ти все це встиг зробити-перше що прийшло в думку запитати.

-Я старався щоб тобі сподобалося!- посміхнувся

-Ну що ж тобі вдалося, мені дуже подобається.З такими темпами я дуже швидко звикну і тобі доведеться частенько робити такі речі- вирішила трішечки пофліртувати.

-Я готовий все життя носити тебе на руках.

-Перевіримо прямо зараз?- посміхнулася мені сподобалося сказане ним

-В мене є краща ідея?- підійшов до мене так близько що я  відчувала його тепле та спокійне дихання- як щодо того щоб прямо зараз опинитися в моїх обіймах серед цих трояндових пелюсток- не дочекавшись відповіді поклав на свою ліву руку та нахилившись поцілував, всередині все перевернулося, і метелики в животі хотіли вирватися на волю.

Він цілував так ніжно що я відповідала на це кожною клітинкою свого організму.

 Руки Дані подорожували по всьому моєму тілу викликаючи маленькі імпульси що збуджували мої ерогенні зони, червона сукня залишилася лежати на одинці серед троянд.

Нас охопила така пристрасть яку не можливо було погасити, я здригалася від кожного його дотику, поцілунку.

Все приносило мені божевільну насолоду, нам хотілося і ще і ще.

Хотілося компенсувати той час розлуки який був між нами.

-Я більше ніколи не залишу тебе саму- прошепотів цілуючи моє обличчя.

Але життєвий шлях тернистий і ніхто не знає що може спіткати нас у цій нелегкій подорожі під назвою доля.