На межі

Наступного дня почалися допити. Їх проводили по черзі Джесіка, Касуга, Танака, Аяко і два молодих японських лейтенанта, які не дуже добре говорили англійською. Аяко та лейтенанти безсумнівно грали роль добрих поліцейських на цих допитах, крім того Райан швидко зрозумів, що лейтенанти просто намагаються покращити свої знання англійської. Крім Аяко, лейтенант Абе був найбільш ввічливим до в’язнів. Інший лейтенант Таро відносився до них більш нейтрально.

Танака не приховував до них своєї неприязні, Касуга говорив з ними офіційно, але з повагою, контрастуючи з його відношенням до Гілмора та Гріна. Що стосується Джесіки, то її манера вести допит примушувала згадати зауваження Коллінза про партію в шахи з дияволом. Було зрозуміло, що ці допити лише передують справжнім спробам їх зламати.

Потім Джесіка і Касуга зникли. Їх тиждень за тижнем допитували ці четверо. Найчастіше допити відбувалися на кораблі або у штабі, а Танака тягав їх завжди у свій офіс, який він успадкував у Гріна. Ймовірно він успадкував у Гріна не лише офіс, а й ще дещо, бо часом на столі і вікнах стояли пусті пляшки з-під віскі. Очевидно Танака дістався до запасів майора Гріна.

Зима 1942 року добігала до кінця. Одного разу до них прийшли лейтенанти Абе і Таро у супроводі великої групи солдатів.

— Збирайтеся, сьогодні у вас прогулянка та культурно-розважальна програма.

Їх повели не на допит, а зовсім в інше місце. До огородженого колючим дротом табору військовополонених. Перед трибуною стояв великий натовп моряків та солдатів. На ній стояв стіл, стілець і Аяко через гучномовець зачитувала перекладені англійською мовою випуски новин від японського генерального штабу. В них ішлося про нові перемоги імператорської армії та імператорського флоту, про взяття нових островів, падіння Філіппінських островів, і захоплення в полон усього командного складу американського угруповання, включно з самим генералом Макартуром.

Потім Аяко взяла до рук мікрофон, і вийшла із-за столу, явно запрошуючи американців на дискусію.

— Що думаєте? Хто готовий висловитися? Сміливіше, незгодних карати не будемо.

— Це все брехня та японська пропаганда, – вигукнув високий моряк.

— Вірно говориш, Девіде, нас просто намагаються зламати фальшивими новинами, – загудів натовп.

Аяко з чарівною посмішкою знову заговорила:

— Ви всі так думаєте? Хочете почути як насправді виглядає брехня і пропаганда?

— Ну давай, продемонструй, – іронічно промовив Девід.

Аяко підійшла до столу, увімкнула патефон і поклала поряд з ним мікрофон. В гучномовцях залунав знайомий голос диктора, який вони щодня чули на базі у випусках новин. Диктор говорив, що незначний інцидент в Перл-Харборі не вплинув на боєздатність американського флоту. Флот завершує перегрупування і скоро буде готовий завдати нищівного удару по супротивнику. Далі диктор говорив про Філіппіни, американські війська скоро завершать ліквідацію плацдарму японців поблизу Маніли. І нарешті залунав голос президента Маркуса Вейна. Президент говорив, що незначні інциденти з німецьким флотом в Атлантиці не вплинуть на відносини з Німеччиною. Я найближчим часом збираюся зустрітися з паном Адольфом Гітлером і врегулювати всі розбіжності, а також підписати нову вигідну угоду. Ми проведемо демаркаційну лінію в Атлантиці, можна сказати зійдемося посередині.

— Що за маячня, які угоди? – закричав Девід.

Аяко взяла мікрофон і зі звичною чарівною посмішкою сказала:

— Президент Вейн забув повідомити американський народ, що Німеччина вже два з половиною місяці тому оголосила війну США. У всякому разі, японський Генеральний Штаб більш чесний з вами ніж американський уряд.

Всі мовчали. Шок від почутого був дуже сильний. На плацу панувала гробова тиша. Райан з сумом подумав, що брехня Маркуса Вейна деморалізує сильніше, ніж пропаганда ворога.

Аяко спустилася з трибуни. Її місце зайняв інший оратор, який закликав стати на бік Країни Східнього сонця, і імператор вас винагородить. Для цього немає потреби воювати на нашому боці, достатньо сумлінної праці на благо імператора, і імператор нікого не забуде. На відміну від американського уряду.

Потім Аяко знову піднялася на трибуну і знову з чарівною посмішкою оголосила:

— А зараз ми продовжимо нашу культурну програму переглядом фільму.

На екрані з’явилися кадри кінохроніки, великі юрби полонених, диктор за кадром говорив, що це знято на Філіппінах після капітуляції американських військ, промайнуло таке пізнаване обличчя генерала Дугласа Макартура. В таборі настала така тиша, що чути було стрекотання апарата.

Аяко спустилася з трибуни і підійшла до Райана. Решту команди вона наказала відвести назад на корабель.

— Зараз тебе відведуть до колишнього штабу, до кабінету Джесіки, поки вона відсутня він мій. Це останній допит.

Коли Райана привели до колишнього кабінету Джесіки, Аяко дістала протокол, після серії формальних запитань та відповідей вона сказала:

— Я завтра покину Оаху. Можливо надовго. Джесіка і капітан Касуга повернуться за кілька днів. Деякий час тут хазяйнуватиме капітан Танака. У нього давнє суперництво з Джесікою. Він може порушити її наказ не застосовувати до вас тортур. Я бачила, що він успадкував від майора Гріна цілі штабелі пляшок з віскі і вже таємно випиває. Лише моя присутність утримує його від активного пияцтва. Коли мене не буде, зникне стримуючий фактор. Лейтенанти Таро і Абе не зможуть його стримати. Це молоді практиканти, їх сюди відправили в основному покращити знання з англійської мови. Вже були випадки, коли Танака катував ув’язнених в нетверезому стані. Головне протриматися кілька днів до прибуття Джесіки і капітана Касуги.