Код Пурпур і шокуюча звістка.

Вдома він відкрив свій чемодан, вийняв усі речі. Там було подвійне дно. З кількох бланків він вибрав посвідчення. На одному було написано, що посвідчення видано лейтенанту контррозвідки Райану Мітчеллу, Служба внутрішньої безпеки. Йому його видав полковник Девіс, у своєму знаменитому кабінеті з великим акваріумом з великими золотими рибками. «Хлопче, користуйся ним лише у разі крайньої необхідності, не показуй навіть капітану Коллінзу. Воно фальшиве. При поверхневій перевірці за запитом, підтвердять існування такого співробітника контррозвідки та Служби внутрішньої безпеки. Але у випадку ретельного розслідування все випливе, але я відчуваю що обстановка там така, що воно тобі може знадобитися».

«Схоже знадобиться, пане полковнику», – подумав Мітчелл.

Вранці, коли він переступив поріг заповітної кімнатки, на нього справжньою лавиною обрушилися справи. Марті приніс цілу пачку перехоплених радіограм.

— Ми змогли прочитати лише окремі слова. Погане знання японської мови, різних жаргонів, сленгів, велика кількість завуальованих згадок заважає нам прочитати їх повністю.

Кілька годин Райан напружено працював і ось він вже подав Марті повністю розшифровану радіограму. Марті пробіг її очима.

— Щось виходить. Скоро завершу. Вибачте, може я не маю права питати. Що це у вас за дивовижна машина? Вона займає цілу велику кімнату.

— Полковник Девіс, капітан Блейк і капітан Коллінз привезли її з Лондона. Вони цього колоса вивезли перед остаточним падінням міста. Вона краща за MAGIC, яким користувалися хлопці на континенті. Прощальний подарунок британців. Корвет «Баракуда» вивіз машину здійснивши рейд з Нью-Йорка, до Лондона, зайшов у Темзу, узяв вантаж на борт, прорвався крізь атаки Люфтваффе, здійснив плавання через Атлантику, Індійський океан до Перл-Харбора.

— Ось, готово, радіограма розшифрована! – Райан подав Марті списаний прямокутник паперу.

— Хлопці, Райан просто чарівник.

Всі радісно кинулися до Райана і він опинився в обіймах всієї команди.

— Відпустіть чорти, задушите, – заблагав Райан.

Почувся умовний стук у двері, і зайшов капітан Коллінз.

— Барте, Райан розшифрував повністю першу радіограму.

— Так вже й я, – заперечив Райан, – хлопці проробили основну роботу, лише погане знання японської мови, культури та менталітету не давало можливості зв’язати розшифровані знаки в єдині фрази.

— Це були копії напрацювань криптологів з континенту. Я їх отримав навесні, коли нашу групу було щойно створено, і не зовсім легальним шляхом, – сказав Коллінз.

За кілька годин Райан і його колеги з азартом прочитали решту радіограм. Знову почувся умовний стукіт у двері.

— Джесіка, ховайте радіограми. Навіть їй не варто показувати всього.

Коллінз відчинив двері і впустив Джесіку. Вона несла досить важку валізу. Її обличчя було незворушним. Важкий Кольт у кобурі на поясі. Коллінз напружився, оскільки була відсутня традиційна посмішка Джесіки та й зброю вона раніше не носила. Вона розкрила валізку. Там були сім новеньких револьверів Кольт, шкіра кобур була ще свіжа, ніби вони щойно із заводу. У валізці також лежали коробки з патронами.

— Стріляти вмієте?

— Так, вміємо! – одночасно відповіли Коллінз і Мітчелл.

Решта команди затрималися з відповіддю.

— Так, одного разу звозили на полігон, дали постріляти, от власне і все, – відповів за всіх Марті.

— Погано, треба терміново попрактикуватися, від вашого вміння стріляти скоро може залежати ваше життя.

— Щось сталося? – спитав Коллінз.

— Відсьогодні постійно носити зброю з собою, а на ніч тримати під подушкою. Кожного незнайомця, який до вас наближається вважайте потенційним ворогом. Це наказ. З континенту повідомили, що позавчора, на порозі власного дому пострілом упритул вбитий Вільям Фрідман.

— Вільям Фрідман? Хрещений батько американської криптології, головний криптолог Signal Intelligence Service.

Райан Мітчелл знав Вільяма Фрідмана. Він приїздив читати лекції на його курсах. І тепер цього поважливого чоловіка немає. Вони залишилися один на один з сильним і хитрим ворогом.

— Нам потрібні хоч якісь успіхи, адмірал Гілмор, в хвилини коли буває ще не дуже нетверезим погрожує закрити криптологічну службу. Каже що Вейн вимагає скоротити зайві видатки.

— Успіхи вже є, нам вдалося прочитати кілька радіограм японської дипломатичної служби.

— Це ж просто чудово. Я повідомлю у Вашингтон в обхід Гілмора.

Дочекавшись, доки Джесіка покине кабінет, Коллінз дістав папери.

— Ось ще один шифр. Хлопці із Signal Intelligence Service билися об нього мов об стіну. Вони називали його JN-25. Запускаємо машину, спробуємо розгадати. Увечері я напишу звіт, ти віднесеш у штаб капітанові Тернер. Про JN-25 у звіті згадувати не будемо.

А потім зробивши паузу сказав:

— Мені здається, що вона не байдужа до тебе.

— Облиш, Барте. Тут війна на порозі, які відносини?