Розділ 14. Оксана

Підходячи до будинку, я не переставала роздумувати: а чи правильно я вчинила? Чесно кажучи, у душі мені понад усе хотілося сісти поруч із Кирилом і поїхати з ним хоч на край світу... Але щось усередині постійно мене зупиняло.

Струшуючи з себе ці думки, я підвела погляд і побачила Оксану. Вона стояла біля моєї хвіртки й чекала. Навіть здалеку було помітно, наскільки вона пригнічена — щось явно трапилося.

Я підбігла ближче. Очі в подруги були набряклими й червоними — вона плакала.

— Оксанко, що сталося?! Чому в тебе такий вигляд, ніби тебе виснажили й жорстоко образили?            — Біда, Алінчику! Я більше так не можу... — вона знову схлипнула й закрила обличчя долонями. — Він просто дурень!                                                                                                                                                   — Хто? Що трапилося?!                                                                                                                                   — Олег!                                                                                                                                                                 — Олег тебе образив? Слухай, ходімо швидше до хати, і ти мені все розповіси, добре?                           — Добре... — відповіла вона, витираючи сльози.

Ми зайшли до будинку. У теплому передпокої Оксанка трохи заспокоїлася й опанувала себе. Я чудово знала її: вона любила побалакати, але зараз це було щось справді серйозне. І до чого тут взагалі Олег?

Поки ми роздягалися, я побігла на кухню зробити чаю та організувати якісь бутерброди. Коли ж повернулася з тацею до своєї кімнати, то застала дивну картину: Оксанка сиділа на ліжку й не кліпаючи розглядала фотографію в телефоні. На знімку вони з Олегом цілувалися, але з їхніх поглядів було очевидно — це не просто дружній чи випадковий кадр.

Я поставила чашки й тарілку на стіл, але подруга навіть не ворухнулася. Вона буквально прилипла до екрана, ніби мене взагалі не було в кімнаті.

— Оксанко, розказуй! Чому ти так задивилася на це фото? Що взагалі між вами коїться?                          — Алінчику... мені так соромно розказувати!                                                                                                  — Чому?                                                                                                                                                            — Боюся, що ти мене засудиш...                                                                                                                      — Та про те, що ви таємно спілкуєтеся, і так пів школи здогадується!                                                        — Ми не просто спілкуємося...                                                                                                                          — А чому тоді на фото ви цілуєтеся?                                                                                                                — Добре, зараз усе розкажу. Все одно ця правда випливе назовні...

І Оксана почала розповідати.

Виявляється, влітку, коли вона відпочивала в бабусі в селі, її сусідом раптом виявився Олег. Вона раніше навіть не знала про це, як і про те, що він близько дружить із Кирилом. Спочатку Оксанка терпіти його не могла, бо бабуся постійно ставила Олега за приклад: і красень, і молодець, і бабусі своїй допомагає. Сам же Олег дивився на міську дівчину зверхньо та презирливо.

Але одного вечора все змінилося. Це була пляжна дискотека біля річки. До Оксани почав нахабно чіплятися якийсь місцевий хлопчина — відверто ліз, хапав за руки й силою тягнув за собою. Вона опиралася, але не мала достатньо сил, щоб відштовхнути його. І саме в цей момент з'явився Олег. Він буквально вирвав Оксанку з рук нападника.

Вони разом утекли з вечірки. Олег провів її до самого будинку, і там, біля хвіртки, спалахово дякуючи за порятунок, Оксана поцілувала його в губи.

Після цього поцілунку між ними закрутився божевільний роман. Вони таємно проводили разом кожен день: сміялися, обіймалися так, що серце робило кульбіти, цілувалися до безтями... І зрештою в пориві цієї літньої пристрасті вони не втримали почуттів. Вона провела з Олегом ніч.

Оксані було страшно. Вона не мала гадки, що буде далі, адже розуміла: літо мине, і вони можуть пошкодувати про цю помилку.

Коли вересень звів їх у школі, Оксана з жахом помітила, що Олег вдає, ніби взагалі її не знає. Перелякавшись, вона вирішила діяти так само — зробити вигляд, що тієї ночі ніколи не було.

Проте за деякий час Олег почав поводитися дивно. Він явно уникав її, а коли випадково перетинався поглядом у коридорі — нервував і відвертався. Вона не знала, що робити: ігнорувати це далі чи спробувати вияснити стосунки.

Аж поки сьогодні Олег сам не перестрів її. Він різко затягнув її до порожнього кабінету, зачинив двері на ключ... і вони опинилися наодинці.

Доброго дня любі мої!

Трішки добавила частину від Оксанки і про Олега, надіюсь трішки вам підніме настрій!

Дякую за вподобайки, і сердечка, зустрінемося в наступній частині, Що ж відбувається між Оксанкою і Олегом?