Розділ 11. Аліна

Як Кирил підійшов і зненацька обійняв, я відчула захищенність і нехотіла відходити від його обіймів. І мені стало так приємно, і в ніс вдаряє його запах парфумів, хвоя, океан і іще щось таке незрозуміле але ця нотка мене притягує, і я починаю усміхатися.

Після всього що у нас було і розбірки і сварки, і сльози і сміхи потрібно нарешті сказати правду в очі. Але незнаю яка може бути правда  нього, що він щось приховує, які мотиви? і в мене нарешті слова вибігають самі і я кажу:

- Кирил, може давай поговоримо? - запитала його зніяковіло.

- А про що ти хочеш поговорити?

- Про нас!

- Про нас? а що не так? - подивився він на мене здивовано.

- Ну спочатку ти мене ображав, а тепер я нерозумію зараз що ми робимо?

- Вибач, що я тебе ображав! а по - друге, ти сама розумієш що нас тягне один до одного, навіть як ти кажеш через образи! і взагалі будеш зі мною зустрічатися?

- З тобою? 

- Так зі мною, а ти ще кого тут бачиш? - і почав озиратися навкруги.

- Це так несподівано! а ще чути від тебе!

- Наскільки я знаю що дівчата люблять несподіванки! - стверджуючи відповів він.

- І ти думаєш що я така?

- Ні! не думаю, просто мені набридло що ми з тобою постійно сваримося, вирішив спробувати тобі запропонувати зустрічатися, і спробувати наші стосунки перейняти на інший рівень, більш в іншому плані.

- Це в якому плані? - мені стало не по собі.

- Ну, як його, розпочати зустрічатися змінити наші відносини один до одного, ну щось типу таке.

- А ясно, то це виходить що ти з кимось посперечався на мене?

- Та ні, Алін, ти мені подобаєшся! 

- Справді? а чому знащався наді мною? знаючи що ти мені подобався?

- Нехотів тебе образити! боявся!

- А ти боявся? а тепер не боїшся?

- Тепер ні! - сказав він грубо, в його голосі відчулися нотки метала.

- Оскільки ми трішки поговорили, підвези мене додому?

- Стоп! - він мене зупинив коли я підходила до мотоцикла - Так ти не відповіла на моє питання, ти будеш зі мною зустрічатися?

- Подивимося! - відповіла я сердито і сіла на мотоцикл.

Я спостерігала за ним, він трішки переживав і нервувався це було замітно але він вдало приховув. Він підходить до свого мотоцикла одягає шолом і сідає і ми поїхали.

Їхали ми втиші, я хотіла побути на одинці і все обміркувати, тому що це для мене дійсно несподівано, вирішив зробити перемир'я або щось надумав?

Ми під'їджаємо до мого будинку, я відразу хочу злізти з мотоцикла але він мене зупиняє.

Я дивлюся на нього а він на мене, і бачу як він встає з мотоцикла повертається до мене і знову цілує в губи, я закриваю очі, мені дуже приємно в мене таке відчуття що я плавлюся в його поцілунку. Він зупиняється і вказує мені своїми очима на двері мого будинку, я розумію що вже пізно, хотіла б з ним ще побути але мені час. Я розвертаюся і іду до свого дому, і наші всі питання висять в повітрі.

І чую рев двигуна, я розвертаюся недоходячи до порогу і бачу як він поїхав.