Розділ 10. Кирил

Як вона втекла від мене, я біг її навздогнати але не встиг вона зловила таксі і запригнула в машину і поїхала. Я тільки проводжав її поглядом і дивився вслід, і був злий!

Я зайшов до хати, хотілося все розвалити, я хотів з нею поговорити але вона втекла, скільки мені нервів виїла, мала дурненька.

Особливо я згадую коли взяв її на руки коло клуба, я бачив що вона закривала очі але водночас усміхалася і ця усмішка була адресована мені, я чув як вона шептала Кирил, і таке відчуття що вона була рада бачити мене, але коли прийшла до тями знов почалася її гра в неприступну принцесу.

Вона дивилася на мене з вогником в очах але я і бачив там ненависть і навіть приблискувала сексуальність. Хоча вона незнає но вона дуже красива дівчина, і водночас зваблива, що хочеться дійсно піти і пригнути в прірву. Але я цього робити небуду! я хочу щоб вона була тільки моєю і більше нічією.

Я оглядуюся у своїй кімнаті і помічаю телефон, він не мій, а Канарки, бігла так що забула свій власний телефон. 

Я її не бачив приблизно тиждень і чесно я заскучився за нею, за її голосом і навіть те як вона зухвало зі мною розмовляє, хоча ми навчаємося в одній школі але я її не бачив, напевно як бачила мене та втікала.

На наступний тиждень, мої батьки приїхали, мама від мене невідставала казала що я дуже дивно поводжуся, чи я часом незахворів? так захворів! нею! вона ввібралася мені під шкіру, кожної ночі я про неї думаю, і незнаю що з цим робити, здається я вляпався!

Я приїхав на своєму мотоциклі до школи і вирішив залишити у дворику коло стінки заднього дворика школи, всі знають що це мій, як уроки закінчаться піду проїдуся з вітерком.

Кожного разу я виходив після перерв, щоб подивитися на свій мотоцикл, бо діти будуть топтатися коло нього та ще щось зроблять з ним. Я ціную свої речі, і звичайно це подарунок від батьків.

Коли закінчилися уроки, я вийшов з школи і пішов до свого мотоцикла, побачив, все нормально, підхожу до нього і одягаю шолом, і через пару секунд виходить моя дівчинка, так весело прямує в мою сторону усміхається, що чесно я навіть задивився, і підходить до мене.

Я повному шоці за таку її сміливість, вона просить мене щоб я її покатав на мотоциклі і додому провів, а за те вона мене поцілує, звичайно я повівся, я розглянув її обличчя але в мене таке було враження що вона незнає хто перед нею стоїть. 

Ми поїхали, вона мене легенько приобняла за плечі, я собі в думках усміхаюся. Коли ми їдемо по дорозі я трішки задумався, і вирішив не поїхати до неї додому а звернути до озера, і викрасти трішки часу щоб побути з нею. 

Як я її поцілував, неміг зупинитися і вона незупинялася, здається нам обом подобалося відчувати одне одного, її губи такі ніжні і солодкі, що чесно навіть нехотів її відпускати і тому дав слабинку поклав у кишеню її телефон. Але вона відірвала нас. Я дивлюся на неї і відчуваю себе власником, губи припухлі, червоні, очі горять, хочеться її викрасти і понести до себе в берлогу і невідпускати. Але бачу в її погляді самі питання, ну що ж прояснимо.

- Звідки в тебе мій телефон? - стурбовано каже вона.

- Ти так бігла що забула в мене цю дрібничку!

- Дякую! іще можна тебе щось спитатися?

- Ти мені подякувала? - питаюся я усміхаючись. - Ну питай! якщо це питання не особистого характеру?

- Чому ти з мене знущався, тоді?

- А? мені було просто цікаво чи ти сама поцілуєш мене чи ні? і я помітив що тобі сподобалося моя компанія, особливо цей поцілунок!

- Ти сам на мене накинувся! - відповідає злісно.

- Бо знаю ти незробиш те чого обіцяла!

- Чому ти такий?

- Який?

- Пихатий, і лицемірний!

- Ти мене просто незнаєш! І хвате робити круги! - я підійшов до неї і обняв її, нестримався, подивився на неї а вона усміхається, напевно тішиться. 

Тепер я знаю що я до сих пір їй подобаюся, я все побачив в її очах але вона це правдиво приховує за маскою ненависті. Ну що ж зате я знаю що я перший хлопець який її поцілував, я це відчув.

Я маю намір її завоювати, але всерівно я знаю що вона була завжди коло мене і вона була моя, тільки я це нерозумів.