Розділ 8. Аліна

Після невдалого походу в клуб, пройшов тиждень. Я незнала що робити, і чесно нехотіла бачити Кирила після цього всього. Хоча йому треба віддати подяку, що він приніс мене в цілості і збереженості, бо незнаю щоб це було якби Кирил непомішав тому придурку. 

Хоча в мене таке відчуття ніби він сердиться і водночас зваблює, незнаю що в нього твориться в голові стосовно мене.

Після цих роздумів, я встаю з ліжка, сьогодні понеділок, і нехочу йти до школи але повинна, і я мушу з ним поговорити. Я піднімаюся і йду в ванну, швиденько вмиваюся і роблю інші процедури, як я все зробила і виходжу з ванни і прямую до кухні, і бачу що мама сидить за столом поруч з батьком і щось активно бесідують, я їх не перебиваю а планую випити чаю, роблю собі чай і водночас вушко своє підставляю і хочу почути що ж вони так обговорюють, а здається мене, чую у їхній розмові тема йде про мене.

- Доню, ти точно була в Оксанки? - запитала стурбовано мама.

- Таак! - відповіла я і почала ніяковіти, чому мама запитала мене?

- Зрозуміло, бо дзвонив твій однокласник, і запитував як ти дійшла? і чому нейшла на занняття?

- Мамо! а навіщо це питання?

- А ти випадково не загубила свій телефон? тому що я немогла тобі дозвонитися?

- Я напевно забула в Оксанки! 

Я думаю щось не так, чому мама спитала про якогось однокласника, який мною цікавився, і за телефон. Ой чорт! я загубила свій телефон!

Йдучи до школи, по дорозі біля воріт школи мене наздоганяє Оксанка і каже:

- Алінчик! чому ти не брала телефон коли я тобі дзвонила, я обшукалася тебе по всьому клубу?

- Чесно ти дуже хороша подруга! - відповіла я образливо.

- Чому? і до чого це?

- Та тому що мене спочатку підпоїли невідомо чим а потім тягнули!

- Розкажи що трапилося? - стурбовано питає подруга!

- Я танцювала в ту ніч з вами, потім до мене підійшов хлопець старший за мене, ми почали розмовляти, я пила свій коктейль і потім пам'ятаю дуже все розмито і велику прірву, і я просто прокидаюся в .... - я хотіла сказати але зупинилася, думаю що непотрібно говорити що в кого я прокинулася, нехочу потім слухів.

- В кого? в того хлопця?

- Ні ти що! 

- А хто це був? напевно якиїсь принц, побачив принцесу в біді і врятував від злого велетня! - відповідає подруга і трішки всміхаючись.

- Господи, ти напевно перечиталася!

- Ну вибач мене! я дійсно немогла тебе знайти, я дзвонила тобі але ти не піднімаєш телефон.

- Добре забудь! відповіла я.

- А до речі, зараз тобі дещо розкажу! - сказала Оксанка.

- Що саме?

- Коли тебе небуло, за тебе питався Кирил, і всі говорять що у нього є дівчина, якась ночувала в його домі, чи то сестра або дійсно дівчина,і він поводиться дивно, все як небачу дивиться постійно в телефон і розглядає екран годинами а потім всміхається!

- Так а чому він за мене питався? і доречі це не дивно і не новина.

Як подруга розповідала за Кирила у мене відразу ж тіло натягнулося струною, тому що ця дівчина що у нього ночувала це я, і в принципі між нами нічого такого небуло і хто взагалі випустив слух? Мене ця ситуація дуже напрягає. Треба швидко йти і поговорити з Кирилом.

На великій перерві ми з Оксаною вийшли у дворик школи, і я побачила красивий мотоцикл, він стояв припертий до стінки нашої школи. І бачу через 3 хвилини підходить хлопець, високий, на ньому шкіряна куртка і джинси. Він прямо летить до свого мотоцикла, і одягає шолом, обличчя його я небачу але він здається мені що я його знаю. 

Сідає на свій мотоцикл і розвертається і від'їджає з подвір'я і повертає голову це було декілька секунд він подивився на мене.

І я собі думаю, хочу познайомитися з цим хлопцем поближче і попрошу після уроків мене підвезти, і тоді з мене небуде знущатися Кирил а буде бачити що я з хлопцем!.

Після перерви ми з подругою зайшли в клас у нас урок хімії, і це останній урок на сьогодні, Слава Богу що у нас нема зведених уроків, що сьогодні я непобачу цього хама, але всерівно мені треба з ним поговорити.

Я обовязково зустріну після уроків цього хлопця на мотоциклі, і здається він з нашої школи. Можливо 11-токласник? но це точно не наш якиїсь однокласник!

Урок закінчився, і всі у класі починаються збиратися додому, а я подбігла до вікна щоб побачити чи є той хлопець там, мотоцикл бачу, і бачу що всі виходять з школи, ну і відразу беру речі і вибігаю з класу.

Як вибігла з школи і бачу що хлопець у шоломі стоїть коло мотоцикла і щось робить, і я підбігаю до нього і кажу:

- Привіт! - він на мене подивився. Тільки не бачу його лиця.

- Можеш мене підвезти додому? обіцяю я тебе поцілую!

Він махнув головою і рукою типу сідай. 

Ну я сіла до нього на мотоцикл, і руками схопилася за нього. Відчуваю що він напружений але нічого, я тільки хочу покататися а не розраховую на щось.