Розділ 7. Кирил

Я сидів за столиком недалеко від Аліни, вона мене небачила, я так впевнений. Бо якщо б побачила відразу б рвалася додому.

Було темно і десь не де світили прожектори і попадали на Канарку, і вона відразу примружувала очі. 

Незнаю я так хотів щоб вона була моєю, але коли бачу її неможу зупинитися, і відразу хочу обійняти і сильно зацілувати, і щоб не втекла від мене. Але я все спиняюся, я подивлюся на неї і бачу в її очах страх і вогонь. 

Так я з неї знущався! мені просто було весело дивитися як вона реагує на мене, як злиться. Думаю що якби я був з нею, я б її напросто зіпсував, і вона б стала не вона.

Бачу що вона за столиком з якимись незнайомцем розмовляє, і він старший. Напевно подумав що дівчина молода і наївна та підцепить її. Але я тільки почав злитися, і спостерігаю за цією парочкою. 

Їй неприємний цей хлопець на обличчі все написано, як тільки вона повертає голову і помічаю цікаву картину. Хлопець в коктейль Канарки кидає таблетку, а вона не бачить і випиває.

Після того всього мене охопила злість, бачу як він тягне за руку дівчинку мою, і веде до виходу а вона ледве передвигає ногами, я вирішив простежити і пішов за ними.

Він тягне її до своєї машини, і я підхожу

- Ти її знаєш? - запитую я.

- Та ні просто хочу з нею хочу провести час, вона така красива!

- Що ти їй підсипав? 

- А тобі що? іди собі гуляй, ти видно ще малий!

- Що? - стиснув сильно кулак.

Бачу що під час цих питань, він всадив її в машину, і  я невтримався і заїхав по обличчу, він незрозумів, і каже:

- Що хочеш цю дівку? 

- Вона не дівка! - відповідаю, і чую що Канарка щось ледве говорить і чую що вона каже Кирил.

І знову залупив кулаком, він впав на землю, і спльовує кров, я знову підійшов до нього і вдарив і бачу він відключився, я  підбігаю до маленької а вона, очі відкриті дивляться не туди, і вся холодна, сукня роздерта, оголене плечо, і вся трясеться.

Я взяв її обіймаючи на руки, і чую що вона ніби шепче, 

- Я бачу все в твоїх очах! - я незрозумів, доторкнувся до обличчя воно холодне і зблідле.

Що вона мала на увазі? уяви не маю! 

Я поставив її легенько на ноги, щоб викликати таксі, а мотоцикл заберу завтра зранку, вийняв телефон з кишені і замовив таксі через додаток, і невдовзі через хвилину мені прийшло повідомлення що зараз буде таксі.

Я знову взяв на руки, і кажу їй тільки не закривай очі, від неї чую просто пришвидшене дихання.

Під'їждає таксі, я вкладую її на заднє сидіння, і вона схватила мене за руку і не відпускає.

Добре я сів коло неї, вона не відпускає мою руку, і таксист каже:

- Куди будемо їхати? - я задумався, відвезу додому до неї. Але може батьки вдома, та не хотів би вислуховувати від її батьків нотації, а ще впізнають що це я, той хто ображав їхню бідну донечку це буде новий скандал.

- На вулицю Грушевського 38! - відповів водію. 

Я вказав свою адресу, думаю якщо відіспиться у мене проблем від батьків небуде. Стане їй добре і піде додому.

Машина під'їджає до мого під'їзду, даю гроші водію, і відкриваю двері а потім беру на руки Аліну і застаскую додому.

Як ми зайшли я відразу відніс її у свою кімнату, Слава Богу що нема батьків, і поклав на ліжко, вона починає штовхатися і щось бубоніти, і тільки бачу їй погано, я відношую її в туалет, вмив холодною водою і бачу що їй нібито легше стає, на обличчі знов з'являється румянець. 

Відношую знов в спальню і мене починає нервувати ця сукня, вона звісно ефектна, красива, но інші починали на неї задивлятися що мене це бісило. Кладу на ліжко і виймаю з своєї шафи футболку, і підхожу до неї і починаю знімати з нею цю сукню.

Фігурка в неї красива, вигини, навіть трішки задивився на білизну, так накинув око, надіюсь я не дістану від неї по шапці. Одягаю їй мою футболку і вкриваю пледом і чую що вона спить.

Напевно вона мені непробачить, подумає що я  якиїсь збочинець, але краще вислухати її чим її батьків. Я сидів коло неї цілу ніч, спостерігав як вона спала, а вона була така беззахисна аще бачу що всміхнулася. Вона дійсно красива, напевно від хлопців немає відбою. 

А цікаво в неї є хлопець?

Навіть якщо є, всерівно я хочу щоб вона була моєю, і я цього досягну!

Доброго вечора! це була не тільки частина від Кирила і його зізнання що відчуває до нашої Алінки. Дякую вам за те що разом проходимо і читаємо історію Аліни і Кирила, далі буде продовження і цікава частина. 

Дякую за підтримку!

Цьом ваша авторка!