Розділ 5. Аліна

Я була налаштовано позитивно, ми з Оксаною йшли на День народження Олега в піднесеному настрої і я очікувала просто відпочити в компанії друзів і однокласників, але як побачила що Кирил стояв в дверях кав'ярні, і  мені стало некомфортно. Сок який я пила аж кислий став. 

Кирил крокує до іменинника як павич з розгорутим хвостом, звичайно він як завжди одягнутий з іголочки на ньому була чорна шкірянка і під нею біла футболка яка окреслювала його фігуру і звичайно там просвічувалися кубики преса, здається я загледілася надіюсь він цього незамітив!

Ми всі сіли за місця офіціант приніс велику піцу і соки, но якісь хлопці примудрилися принести алкоголь, я відразу заповнила стакан водою щоб мені неналивали бо нехочу потрапити в безвихідну ситуацію, і щоб мене хтось тягнув додому де потім буду слухати від батьків.

Всі пили і їли тільки я бачу краєм ока як Кирил незводить з мене очей. Я його нерозумію він мене сам відштовхнув і висміяв а тепер дивиться так на мене що у мене скоро дірка буде поміж очей.

Я не витримала коли за мною аж так дивляться, що мені стає неприємно навіть сидіти.

Ми всі розмовляли і сміялися від анекдотів від Дениса (мого однокласника), а хлопець що сидить навпроти мене дивиться зі злістю в очах і іще є щось таке що я нерозумію.

Через декілька хвилин хтось запропонував піти в клуб я нечула хто, але зрозуміла що багато хто згодився на цю ідею.

Я нехотіла йти але мене дуже вмовляла моя подруга щоб піти за компанію і не бути їй одній, казала якщо мені не сподобається то ми повернемося додому, під великими котячими подруги очима я згодилася,хто хотів повставали зі своїх місць і пішли на вулицю щоб подихати повітрям і вийшла Оксана з ними а мене кинула, і тут підходить до мене Кирил ззаді і говорить:

- Канарко тобі не треба туди йти! - я злюся, страшенно злюся! він хто такий щоб мною керувати? він що переживає за мене? ну і тут я відповідаю випльовуючи:

- Хто ти такий щоб мені вказувати де йти мені а де ні? ти що Таточко? - я чую як він почав швидко дихати таке якби йому стало погано.

Дивлюся на нього а він злий і весь червоний, таке відчуття скоро пара з рота буде йти, можна чай скип'ятити, і починаю вдумці сміятися.

- Прошу тебе зніми цю тряпку! такі носять тільки ті дівчата які хочуть стати на одну ніч - я коли вислухала цю фразу "стати на одну ніч" на одну ніч кажеш? я хотіла дуже його вдарити по лицю але знайшла сили втамувати від фізичної сили, я просто напросто зі всієї сили стиснула кулак що відчула як мої нігті втислися в шкіру.

І я вирішила зробити йому підло, і тут я подивилася на його футболку потім на стіл і побачила сік. Взяла склянку і виприскнула йому на футболку, футболка стала не білою а червоною, там пляма і велика.

І тут я незрозуміла мене схопили за лікоть але так що у мене почала шкіра горіти, і бачу це Кирил мене схопив і веде до вбиральні. Я не встигаю відштовхнути його руку але він вхопив мою як кліщ і не відпускає.

Ми зайшли в туалет двері зачинилися з грохотом, він штовхнув мене до умивальника, я розгублена незнаю що робити, роздивляюся може знайдеться щось якщо буде чіплятися та по голові вгріти. Але нічого немає, я розвернулася до дзеркала подивилася на своє відображення і побачила Кирила поряд і він знімає футболку, я звичайно злякалася і думаю "О Боже! що він хоче зі мною робити?" я в шоці, стою з відкритим ротом і бачу те що мене ввігнало в ступор.

Я так мимоволі почала розглядати його, мені подобається, да це не приємно казати але тіло в нього тещо треба. Видно зі спортзалу хлопець не виходить і мабуть цілується з тренажером, і розглядає себе в дзеркалі з обожнюванням. 

- Що надивилася? все розгледіла? - він мене виводить з своїх думок, і я йому відповідаю:

- Було б на що дивитися! - і пхекнув так таке якби бачив що я брешу, але це дійсно так, він мене читає як розкриту книгу. 

Він мені вручає зкомкану футболку яка просто перетворюється на тряпку яку можна мити підлоги, і думаю навіщо він дав мені цей непотріб а сам залишився без верхнього одягу? і каже:

- А тепер мені відпери, я в такому вигляді в клуб непіду! - Боже він хоче йти в клуб? тепер я точно мушу втекти, знайти причину не йти, думаю я собі. І відповідаю:

- Зараз? я цю пляму не виведу, тут треба відбілювач а краще нову купити! - я бачу він не спускає з мене очей соїть і чекає, добре хочеш щоб я тобі відіпрала пляму окей!. Коли я включаю воду і бачу мило замилюю пляму, і починаю терти, і відчуваю що мені стає тісно, хтось забрав половина мого простору.

І чую легенький вітерець на моїй шиї, у мене волоски стають дибом, я стаю немов в тумані, як загіпнотизована.

Піднімаю погляд в дзеркало і бачу відображення моє і його, в його очах щось стало темне, що у мене аж губи почали сохнути, я облизнула і мені потрібно випити, в горлі стало сухо.

Він усміхається так як злі герої любовники в серіалах або в крайньому випадку мазохісти. Я кручу головою і починаю приходити в себе і розвертаюся до нього хоч він стоїть надто близько до мене і кидаю в нього його же футболку і кажу:

- Все готово, я випрала, більше не підходь до мене! - я його відштовхую і збираюся вийти з цього дурдому, але він мені викрикує:

- А чому що боїшся що тобі сподобається? і ти не зупинишся? - не розуміючи про що це він має на увазі я пхекнула і розвернулась до нього і бачу що він одягає цю футболку, вона мокра, і облягає його тіло, він почав усміхатися єхидно, і плечем мене вдарив йдучи, і вийшов з вбиральні грюкнувши дверима. 

Я видохнула мені таке важке було відчуття що після видиху стало трішки легше. Вибігла у зал і бачу що всі збираються в клуб і моя Оксанка, і я пішла одягатися і забрати сумочку і телефон.

- Де ти була так довго? - запитує мене подруга. 

- Пішла вмитися! - не кажу їй про те що було в туалеті і те що я була не сама, якось неприємно.

- Всі збираються в клуб, ну що йдем? 

 - Ну добре! тільки давай не надовго, нелюблю такі багатолюдні місця!