9.Боря

Останнє повідомлення залишаю непрочитаним нехай думає моя дівчинка в лапках. Їй інколи то робити зовсім не завадить.

Інколи думаю який я клоун. Ув‘язатися в таку авантюру як кажуть розуму багато не потрібно. Зауважте я вам не говорив що є дуже розумним. А ще я трохи панікер. В деяких ситуаціях піддаюся емоціям і власним почуттям, а не думаю головою.

Почати стосунки з ангелочком на обличчя а насправді ще тим чортиком було найбільшою моєю помилкою. Тільки поки що я навіть не підозрюю наскільки та помилка масштабна і що вона змінить багато чого в наших з нею життях.

Але про це все потім, бо зараз я мушу бігти в квітковий по презент для моєї партнерки.

Такс, кладемо ставки я знайду свої весняні кроси без дзвінка до мами чи ні.

Представляєте ми від середи ходили разом зі школи - весело було.

В середу дійшли лиш до половини дороги, бо та забагато почала брати на себе. Було відчуття наче вона принцеса, а я їй якийсь підданий, що має постійно бути в нею під рукою.

А як інакше пояснити ці її вимоги:

-Завжди бути на зв‘язку.

А я бувало з Богданою тижнями не говорив, бо вона хотіла відпочити від соціалок, мені цей її заскок ніколи не подобався, але заради коханої терпів.

-Бажання Ангельської - закон.

А коли я їй сказав, що то несправедливо моєї думки не дотримуватися. Та зараза сказала, що розірве угоду. Жалко, що жодний нотаріус такого партнерства не підтвердив би.

-Називати її тільки милими іменами.

Ну, не закруто, а? А щодо того, як називати мене ні слова не сказано!

-Кожен раз при зустрічі дарувати щось одне одному зроблене своїми руками.

Я толком майже не зрозумів останню забаганку, але погодився. Стало цікаво, що вона мені зробить. Надіюся не ту чорну  футболку з її поцілуночками посередині.

А втім це точно приведе в злість Богдану. Треба буде з Владом серйозно поговорити про його стосунки з нею. Бляха, це ж треба так: ми помінялися дівчатами. Дибілізм просто.

В четвер я знову ж таки не підвів її під самий будинок. На цей раз посварилися. Конкретно так.

Тому що Станіслава цілий день поводила себе наче той сталкер. Ні, ну це класно, коли дівчина приділяє багато уваги хлопцю. Але в цей день в Стасі наче щось змінилося і вона стала прямо таки гіперактивною щодо моєї особистості: на кожній перерві була біля мене, пересіла до мене за парту, весь час обнімала за пояс. Останнє мені сподобалося. А от на останньому уроці стала як та кішка навесні. Був знову ж таки урок фізики і Стася вирішила йти напролом. Вчитель такий розказує тему уроку, а моя «подруга» кладе свою руку під партою мені на ліве коліно і веде, легенько подряпаючи, вгору. А я що? Думаєте забрала руку? Ні, бо так не цікаво. Я вирішив її провірити і взявши її кисть легенько стиснувши підняв з коліна і поклав на пряжку ременя. Це було так дивно і водночас ненормально. Блін, бо я почав думати про те, що дітям не варто дивитися поки не досягнуть певного віку. Ще й мурашки поповзли по шкірі. Не планував класти її руку на один орган, але в той час подумав, що не відмовився би, але Ангельська почала виривати свою кисть із захвату. Хм, таки чемна дівчинка. Хоча іноді чемні дівчатка виявляються зовсім протилежними. Зуб Мудрості лиш зло поглядав в нашу зі Стасею сторону, напевно думав, що ми знову хочемо зірвати урок і зіпсувати іншим добре підготуватися до контроші. Боже, та де нам та фізика пригодиться? Хіба що у фізичному, а я туди не планую йти.

А коли закінчився урок і ми в тишині вийшли зі школи, я думав вона зробить вигляд що нічого не було, але це була би вже не моя партнерка, тому ми почали виясняти відносини. Ініціатором був не я.

-Що це було тепер?- з осудом поглянула на мене.

-Розв‘язування вправ,- безпечно відповів, а чого ,точніше кого, мені тут боятися.

-Слухай, Боря, якщо я тобі подобаюся, то так скажи і не треба буде цього всього цирку,- навіть йти припинила. Повернула голову в мою сторону і очікувально дивилася. А я цей… розгубився і тормознула, як завжди буває в таких ситуаціях з хлопцями, про дівчат не шарю. Хоча дивлячись на ангелочка, то вона напевно ніколи не втрачає самоконтроль. Але попри це дуже емоційна.

-Йоу, мені пацанки не подобаються,- вказівним пальцем доторкнувся до її носика. Красивого, до речі.

-Не чіпай,- зморщила вона той самий красивий носик, а я розсміявся, Ангельська дуже класна, але я для картинки вдаю, що це неправда. Ну типу їй на мене пофіг, а мені на неї. Люблю бісити цю дівчинку. Я колись думав, що можливо їй подобаюся, ви не звертайте уваги, то просто хлопець був тіктоку передивився. Але вона ж тоді якраз почала була з моїм другом зустрічатися, тому відразу відкинув ту думку. Тим паче в мене була ідеальна Богдана.

-Чого?

-Бо того!

-Хочу і чіпаю,- взяв її ніс між вказівний і середній палець, постискав, знав, що не сподобається, але всеодно робив. Цікаво це получається: те що Стасі не подобається - подобається мені.

-Відстань,- відштовхнула і враз стала серйозною.

-Ей, ти що образилася?- попробував обняти, але вона забрала мої руки зі своїх плечей.

-Оприділися вже,- відповіла і пішла не чекаючи на мене.

-Тебе не проводжати,- крикнув, коли вона відійшла на немаленьку відстань. На те мені лиш помахали головою зі сторони в сторону. Клас!!! Ото я молодець, таки образив.

У п‘ятницю вона до мене не говорила, хоча я багато разів пробував почати розмову, але всі мої спроби виявлялися якимись такими ідіотськими. І ясно що вони нічого не дали.

Додому йшли окремо, а от наші найкращі друзі навпаки разом. Тільки мені не хотілося вже ні їх розсварювати, ні нічого. Може Богдана просто не моя доля. Але я в долю не вірю. Як то кажуть: кожна людина сама є ковалем свого щастя.

Не дзвонила, не писала цілих 24 години. А це вперше від коли ми стали партнерами і вона вся така правильна порушила нашу угоду про «постійно на зв‘язку»

І тут нарешті я дочекався звісточки від цієї дівчинки, хоча думав вже сам брати всю силу волі в кулак і йти вибачатися.