5

Вечером лежачи в своєму улюбленому ліжечку ще раз згадувала сьогоднішній такий дивний день.

Борис Ткаченко - просто однокласник, на якого мені останнім часом вже якось так всеодно стало, якби не прохання подруги, то і далі би не звертала на нього уваги і так проблем вистачає з головою. 
Колись він мені дуже подобався, я була закохана по самі вуха в цього хлопця з довгим завжди красиво розчесаним прямим волоссям. Він мав, як і я натуральний блонд. Здавався таким ідеальним у всьому: гарно вчиться, красивий, середнього зросту (зараз він дуже великий, більший за мене десь на двадцять сантиметрів), добрий, веселий.

Меншою на День Святого Валентина завжди дарувала йому любовного листа, а він всім дівчатам з класу і мені в тому числі дарував валентинки. Я колись підозрювала, що в нього не одна я закохана, але чомусь думала, що потрібна йому тільки я, а не звертає він на мене уваги лише тому, що в нього думки поки що про приставки і іграшкові автомобілі, а не відносини.Правду говорять, що дівчата швидше дорослішають за хлопців

Він перейшов до нас в 5 класі і моя симпатія до нього тривала цілу середню школу і з кожним роком тільки зростала. А в старшій якось вже не хотілося хлопців, бо розчарувалася в них ще у п'ятнадцять років і якраз в тому ж році зрозуміла, що нам разом не бути ніколи, бо ми просто повбиваємо одне одного.

5 клас

Коли ми гралися з Богданою в мене вдома, в дитячу зайшла мама і сказала, що в нас буде новий однокласник.Ми зраділи і пообіцяли одна одній, що обов'язково закохаємо його в себе і буде в нього дві дружини.

Я тоді ще не знала, що не захочу ділити його навіть з Богданою, з якою його посадила наша класна керівничка в перший день.

Вони були наче ті закохані голубки, постійно разом, тому що моя подруга вирішила взяти на себе роль тієї, яка допомагатиме завжди і у всьому нашому новому однокласнику. Я відчувала себе в цьому тріо третьою лишньою і старалася більше часу проводити з іншими дівчатами. А згодом Боря подружився із зіркою нашого класу Владом -ще одним суб‘єктом зітхань моїх однокласниць, на нього навіть дівчата із паралельних класів задивлялися і пробували подружитися, тільки він відмовляв. 

6 клас

Коли ми були на фізкультурі всі, то я нечайно підслухала розмову хлопців серед них був і Борис. Він зізнався їм, що йому подобається одна дівчинка (тоді подумала, що я, але якою я була ідіотка). Вони сказали, що дівчата люблять квіти і слід тій дівчинці подарувати одну розу - говорив Влад Куріпко - та сама зірка класу і ще один серцеїд. Щаслива побігла в спортзал, де всі вчилися закидати м‘яч в кільце.

А на другий день моє дитяче серденько розбилося на маленькі скляні уламки, наче кришталева ваза. Я не пішла до школи, тому що зранку підтошнювало, а звечора я була з‘їла багато цукерків напевно переїлася. Ми домовилися, що я зустріну подругу зі школи і ми підемо разом гуляти. Коли підходила до шкільних воріт - побачила, що Богдана тримає в руках красиву квітку, на моє запитання: хто їй подарував цю красу? 

-Таємний шанувальник,- мрійливо подивилася в чисте блакитне небо, де одна за одною пливли білосніжні хмарки.

Богдана справді не знала від кого троянда, тому що прийшовши з їдальні побачила, як квітка виглядає з її ранця, а записки не було - дівчинка цілий рюкзак перерила. А я не сказала, що насправді знаю ім‘я того шанувальника. От така я подруга. Просто було дуже образливо і хотілося заплакати, от чому все так несправедливо і чим Богдана краща за мене???

Кожен день вона приходила до школи і бачила червону квітку, але вже на парті.

7 клас

Борис запросив в кіно мою подругу. І не на якийсь там ужастік, а на романтичну комедію. Мене не взяли, хоч я і була їхньою спільною подругою. Богдана ще довго роздумувала над пропозицією хлопця, але почувши, що це він дарував їй колись квіти - погодилася. 
Після уроків Богдана і Боря пішли за ручку а кіно, а ми з Владом залишилися вдвох.

-Стась, скажи чесно, думаєш, вони тепер будуть парою?-чомусь сумно запитався хлопець, коли ми йшли додому, наші будинки розташовувалися поруч.

-Не знаю,- вдавати радісну дівчинку вже не хотілося.

-Він тобі подобається?- я відразу зрозуміла про кого мова.

-З першого дня нашої зустрічі подобається.

-А мені Богдана подобається, тільки шансів у мене 0, я для неї тільки син друга її хресного. Знаєш, я тоді коли радив Борі за квіти - я думав, що то тобі. Слухай, а хоч також пару вдаватимемо?- запропонував з того розпачу.

- А якщо я в тебе закохаюся?

-Скоріш за все закохаюся я.

-Чого це?

-Бо ти мене причаруєш своє харизмою.

-Я не вмію,- стенула плечима і додала:- Боря не закохався.

-Ще не вечір,- впевнено відповів мій приятель, з яким я би не спілкувалася, якби не той самий Боря.

-Думаєш?-невпевнено подивилася на нього

-Знаю,- обійняв міцно-міцно.- Колись ми ще будемо ходити парочками: я з твоєю подругою, а ти з моїй другом.

8 клас

Передбачення Влада не збулося і парою ми з Борею не стали. Богдана почала зустрічатися з моїм Ткаченком. А я стала його зневажати. Тому що продовжувати його кохати і бачити водночас поряд з моєю подругою було нестерпно.

Кожен раз як ми ходили кудись вчотирьох гуляти не було ще такого, щоб я не посварилася з Борисом. Влад лише усміхався дивлячись як ми сперечаємося, а моя подруга навпаки всіма способами старалася нас помирити. Тільки їй то не вдавалося. 
 

9 клас

Почала вдавати пару з Владом, тому що дістало весь час дивитися на тих двох, які постійно воркували і ні разу, НІ РАЗУ не посварилася. Я ніяк не могла зрозуміти: як їм вдається підтримувати таку ідилію в стосунках. Навіть раз запиталася, коли ми гуляли центром. Вони відповіли, що головне довіряти і завжди, щоб не трапилося розмовляти. В знак підтвердження Ткаченко поцілував свою дівчину в носик. Мене ледь не вивернуло від цих ніжностей. До слова, наші друзі були здивовані почувши, що ми з Владом тепер разом. Гуляли знову вчотирьох, але інколи чисто для вигляду говорили, що йдемо самі прогулятися, типу заскучили одне за одним, потрібно побути наодинці. А самі розходилися злі по домівках. Інколи нам спадало на думку посварити тих двох і розвести, але ми на то не велися, тому що не хотіли заважати щастю нашим друзям. З Ткаченком так і не знайшли спільної мови.