4

-Що це було?- дивлюся на призакриті вчителем двері.

-Таке саме запитання,- погоджуються зі мною у відповідь.

-Схили до мене голову,- приказую тоном, який заперечень і чути не хоче.

-Що?-не відразу в‘їжджає Боря.

-Кажу, щоб ти головешку свою розумну до мене схилив.

-Для чого?-він серйозно?

Вирішую брати знову ініціативу в свої руки, бо з цим хлопцем по-іншому не проходить.

Кладу свою праву руку Борі на затилок і схиляю його голову до себе. Дивлюся прямо в очі, спостерігаю за його реакцією. Саме по його реакції я і дізнаюся чи привертаю його увагу, як дівчина. Ви не подумайте, я не зібралася з ним цілуватися, просто хочу дві свої теорії провірити. 
-Станіславо, що ти робиш?- стишив голос, отже щось вже тут не так.

-Хочу дещо провірити,- грайливо кладу другу руку своєму однокласнику на плече.

Між нашими обличчям залишається якихось п‘ять сантиметрів і я тягнуся губами до його чола. Холодне, значить хлопець в нормі, а чого тоді не сперечався зі мною?

-Ангельська, що ти твориш?-Опалює шию гарячим диханням, мої губи досі в нього на чолі. Повітря наелектризовується і я щоб розбавити атмосферу між нами вирішую віджартуватися. 

-Провіряю чи ти в нормі,- лизнула його в щоку для більшого ефекту. В цього аж зіниці збільшилися. Ой, ой, щось я перебільшила, ще подумає, що я його з‘їсти хочу. Чесно, я би не відмовилася, він такий солоденький і милий.

-Я то в нормі, а от ти ні,- подумки погоджуюся, тому що я ще ніколи ні про ніякого хлопця не думала в такому плані. Та я воопше ніколи про хлопців не думала, щось цей Ткаченко дивно на мене і на мій організм впливає.
-Ти що, я дуже-дуже нормальна,- потріпала Борю за щічки.

І вибігла з підсобки. Більше цього дня ми з ним не говорили, лиш я краєм ока бачила, що він спостерігає за мною, а колись навіть в мою сторону голову не повертав.

Крейзануті люди більше запам‘ятовуються іншим, аніж спокійні і врівноважені, яких майже не замічають.