Розділ 5.

– За порушення статуту при виконанні завдання, на старшого солдата Радана та солдата Сірослава накладається догана, – суворо промовив чотар Гнат Юстин, зупинившись перед власним взводом на бойовому полігоні наступного вечора. – При повторному порушенні накладається друга догана, за якої вас буде відсторонено на три місяці. Наказ зрозумілий?

– Наказ зрозумілий, чотарю Юстин, – чітко та голосно відповіли названі солдати. Так, за сигнал про допомогу обидва отримали догану, що, в нинішніх умовах, справедливо. Обом солдатам було відомо про те, що в радіусі дії браслета зв’язку знаходилася лише новенька Реквієм, яка не могла протистояти титану Ос. Ігнорування сигналу так само означало порушення статуту, тож вся відповідальність за отримані травми залишалась на солдатах Радані та Сірославі.

Після повернення до штабу, трьома розвідниками зайнялись цілителі, які змогли повністю прибрати аномальне скам’яніння шкіри. Якби не вчасне втручання – дивна магія титана дісталась би до внутрішніх органів, що мало б вже летальні наслідки.

Солдатам дозволили відпочити до ранку в лазареті, допоки цілюща магія повністю не загоїть отримані поранення. Проте, якщо чоловіки радо скористалися пропозицією, то Вієм воліла одразу повернутись до гуртожитку.

– Якщо зрозумілий, то починайте тренування, – зітхнув чотар, стомлено провівши широкою долонею по шраму на маківці. – Солдат Еар, підійди на хвилину.

Почувши звернення, Вієм зупинилась, пропускаючи інших до спортивного спорядження, після чого слухняно наблизилась до командира.

– Згодом тебе може викликати підполковник розвідки задля звіту, тож будь готова, – попередив чоловік. – Не варто було давати бій титану, хоча я вдячний, що тобі вдалося завершити його без втрат.

– Не думаю, що моя відповідь підполковнику буде достатньо інформативною, – усміхнулася дівчина, почесавши потилицю. – Гадаю ці двоє зможуть розповісти значно більше. Я прийшла в останній момент і не знаю всієї ситуації.

– Звісно, їх теж викличуть, напевно, ще до тебе. Але попередити я повинен. Як почуваєшся? Готова повертатися до тренувань?

– Аякже, – цього разу усмішка розвідниці стала ще ширшою. – Така дрібниця не змусить мене пасти задніх. Чотарю Юстин, дозвольте доєднатися до решти розвідників на тренуванні!

– Дозволяю, – усміхнувся командир, відпускаючи Вієм.

Завжди усміхнена розвідниця імпонувала чоловіку своєю здатністю тверезо оцінювати ситуацію та безпомилково виконувати завдання. Проте, з незрозумілих причин, саме одна з найсильніших солдатів під його командуванням найчастіше отримувала поранення. Здебільшого, це траплялося коли дівчина приходила на допомогу товаришам чи мирним жителям, не дуже дбаючи про власну безпеку. На думку чотаря, Реквієм не вистачало холоднокровності, та саме це робило її улюбленицею майже всього загону.

Відійшовши подалі на бойовий полігон, розвідниця дістала шаблю та прийнялася відтворювати бій з титаном до найменших дрібниць. Вона намагалась зрозуміти його стиль навіть з тих розслаблених рухів, які той показав напередодні.

Більша частина солдатів розвідки займалася зі спортивним спорядженням, не бажаючи відставати по фізичним показникам. Хтось проводив дуелі між собою, тоді як арбалетники відточували власні навички на дальніх та рухливих мішенях.

Дана Отая, будучи лікарем, мала значно менше вимог на тренуваннях – дівчина могла повністю зосередитися лише на власній витривалості та швидкості. Від неї не вимагалось вступати в бій з ворогом, це був її вибір, завдяки якому Отаю допускали до безпосереднього виконання завдань. Зброєю довговолосій шатенці слугував шкіряний батіг, вкритий тонкими голками, але, на сьогоднішньому тренуванні, лікарка приділила увагу витривалості, почавши з бігу.

Її справді напружували звістки про появу титанів Ос на території Ророса. Побачивши стан солдат, яких приніс вірний помічник Вієм, Дана ясно зрозуміла, що для протистояння цій руйнівній силі потрібно щось більше, аніж просто бути лікарем. Все ж, потерпілі товариші не були слабкими і це лякало тільки сильніше.

Сам звіт про зіткнення з титаном каменю був надісланий булавній старшині одразу по поверненню до штабу чотарем розвідки і не міг ігноруватися старшими офіцерами. На вказане місце зіткнення зі Станом одразу відправили декілька старших, але єдине, що вони знайшли – нечіткі сліди битви. Це робило титанів ледь не недосяжними в очах воїнів.

– Занадто підозріло те, що Ос почав показувати себе так явно, – зітхнув підполковник І́збор, переглядаючи анкети розвідників. До завтрашнього дня йому потрібно було обрати тих солдат, які надалі сформують новий, особливий загін. – Хоча, я розумію цю тактику залякування. Демонстрація сили титанів неабияк підриває дух звичайних солдат і, зрештою, доволі сильно послабить нашу армію.

– Це означає лише одне – нам потрібно діяти негайно, – відгукнувся полковник Гамаюн, роблячи якісь позначки на карті. Вони обидва сиділи в кабінеті Івора, кожен займаючись власними справами. – Інакше щорічне число новобранців помітно знизиться, а малодушні подадуть у відставку, налякані невідомою силою. Хоча, так само вірне і протилежне.

– Ти про дівчисько, що виступило проти кам’яної людини? – запитав Івор, саме наштовхнувшись на анкету Реквієм Еар. На маленькому портреті світловолоса дівчина з виразними рисами обличчя та великими очима рішуче дивилась вперед, складаючи враження абсолютної впевненості у власних силах. На мить вона здалася знайомою, але чоловік одразу відкинув це відчуття – раніше вони точно не зустрічалися. – Чесно кажучи, їй дуже пощастило, що титан не був налаштований вбивати. Та я згоден, що прийняти бій з ворогом такого рівня, витягши товаришів з-під удару, та вибратись самій коштує дорогого. Навіть мені, під час сутички з Йор, не вдалося врятувати всіх.

– Її вчинок надихнув чимало солдат, – Дем’ян прийнявся щось записувати в записникові, звіряючись з картами та деякими звітами. – І, до всього, ми отримали більше інформації, ніж планувалося до початку завдання.