8

-Світлана... - вкрадливо промовила Поліна в слухавку, - Схоже, ти мала рацію і в Сергія хтось є...

-Ну ось! Приїхали! І з чого взяла? - якось без подиву поцікавилася подруга.

-Він думає, що я ідіотка і нічого не зрозуміла! Сидів вечеряв. Раптом дзвінок. Пішов у туалет, говорив пошепки, а повернувшись, сказав, що Ігор запросив обмивати минуле день народження в барі. І звалив... Начищав горби свої як верблюд... - так само вкрадливо продовжувала Поліна.

-Ну він знову за старе! Хто б сумнівався! Друзі йому дорожчі за дружину й доньку! Теж мені, здивувала! - перебила її Світлана.

-Та ні... Ти не зрозуміла! У Ігоря день народження влітку! Тепер зрозуміло!? - майже прокричала Поліна, але миттю перейшла на тон тихіше, щоб не розбудити сплячу доньку.

-Ну ти й детектив! Можливо він і не нашого спільного друга Ігоря мав на увазі? Не подумала? - припустила вона.

  Світлана намагалася розв'язати підозри Поліни, але її спроби були марні.

-Знаєш що! Прийди, посидь кілька годин із Танею, будь ласка...

-Що ти надумала? - запитала її Світлана.

-Я теж прийду до нього на день народження. Усі пивнушки в нашому районі знаю!

-Ти добре подумала?  Я б не робила цього на твоєму місці! - стала відмовляти її подруга.

-Чому? Ти ж сама казала, що якщо я сумніваюся, то треба перевірити його!

-Ну припустимо... А якщо ти реально зараз не готова до того, що, можливо, побачиш? - припустила Світлана.

-Ти щось знаєш... Однозначно! Говориш загадками і з відсутністю логіки. Вчора одне, сьогодні інше... - з докором сказала Поліна.

- Добре, так і бути! Я збрехала тобі. Я була тоді ввечері у вас удома. Сергій був п'яний. Не впустив мене. Судячи з усього гуляли не один день. Гадаю, відтоді, як тебе в пологовий будинок поклали! Але! З жінками я його не бачила, хоча чути було, що не одна дівка іржала там. -як на духу видала Світлана.

    У Поліни похололо все всередині й виникло щимливе нудотне відчуття десь глибоко, у самих кишках. Так вона завжди реагувала на обман і нахабну брехню. Вона мовчала і перетравлювала інформацію.

-Він же був у відрядженні... - нарешті тихо сказала вона, сама не вірячи своїм вухам.

-Це він тобі так сказав! А міг би й правду сказати, якби приховувати нічого було! Чи не так? - продовжувала вводити її в шок Світлана.

-Ти хочеш сказати, у нього коханка? І він приводив її додому? - здавленим голосом промовила Поліна.

-Не хочу я цього говорити! Я не бачила! Стверджувати не буду! Але ти то відкрий очі! Мужик пропадає з дому, приходить під ранок ще й тверезий! А тобі ссить у вуха, а ти віриш! Спокійно відпускаєш! Навіть скандалу не влаштуєш жодного разу! - на підвищених тонах продовжила Світлана.

-Ти чого кричиш на мене!? Ти сама винна! Могла б мені відразу все правду сказати!? За одне з ним чи що? Обидва про відрядження мені терли! - не витримала Поліна.

-Ну ось! От і розбирайтеся самі тепер! Мені не скаржся більше! Я так і подумала! Влізу в чужу сім'ю і стосунки, одразу мене й звинуватять у всьому! - обурювалася Світлана.

-Світланка... Світланка... Вибач, будь ласка! У мене нерви ні до біса вже! - спробувала пом'якшити гнів подруги Поліна.

-У тебе ні до біса й іншим тепер робиш нерви? - сьязвила вона.

-Що будемо робити Світлана? - від безвиході запитала Поліна.

-Треба думати... Але я б не радила зараз ходити й вишукувати його. Не принижуйся, не треба... Якщо він і робить щось погане, то нехай це буде на його совісті. Тобі треба Танюшкою зараз займатися і присвятити їй усю себе, раз він недотепа безрука! До речі мобільний ти його перевіряла? - запитала Світлана.

-Ні... - розгублено протягнула Поліна.

-Прийде, перевір не помітно! Не палися що підозрюєш! Таємне,рано чи пізно стане явним. Якщо він тобі зраджує, то все випливе! Тільки раджу тобі зберігати свою гідність із самого початку і до кінця! Не кажи, що ревнуєш і підозрюєш! Я була у твоїй ситуації, пам'ятаєш, як ревіла й істерила? Ну і чого я домоглася!? - дала їй вельми мудру пораду подруга.

-А якщо я щось виявлю, вибухну, не витримаю, висловлю все йому і влаштую істерику?! - припустила Поліна.

-Не треба! Хоч би як тобі боляче й неприємно не було, тримай себе в руках! Роби скрін шоти, записуй усе, збирай докази! І потім крижаний душ йому! Несподівано, і пендель під сраку! - жваво запропонувала подруга.

-Але я не зможу так, а може й обійдеться все, нагуляється і за розум візьметься! - дала задню Поліна.

-Зніми окуляри рожеві! Очі розплющ! У нього ненормальна поведінка і неприпустиме ставлення до тебе і доньки! До речі, чого ти його досі не виженеш? Він же на твоїй житлоплощі! Речі зібрала, замок змінила і пішов до херів, нервотрепник! - продовжувала обурюватися Світлана.

-Не все так просто Світлана... - розчаровано й тихо сказала Поліна їй у відповідь.

-Не просто, коли разом із донькою, тепер у тебе ще й один син дорослий, якого ти обпрасовуєш і даєш йому прихисток!? Я так розумію, відколи ти народила, ваш шлюб так і виглядає? - припустила Світлана.