Веселого тут мало

TW//побиття, жорстокість 

Фелікс довго вибирав, як вдягнутися на вечірку до Йонджуна. Адже там буде Чан, який давно йому подобається і здається, відповідає симпатією. Але точно Лікс сказати не міг. Не було, якоїсь визначеності у їхніх стосунках.

Коли вони з Джисоном прийшли на вечірку, вона вже була в самому розпалі. Тому Кріса він побачив не відразу, бо народу було море, впринципі, як завжди на вечірках Джуна. В перерві між танцями Лі вийшов покурити на вулицю, він і справді нічого не пив, як і обіцяв Джисону, який кудись запропастився. Йонбок докурював свою цигарку коли біля нього зупинився юнак, з не надто приємним обличчям.

- Хей красунчик, давай потусуємочь разом. Ти такий нічого. - Підійшов до нього досить п'яний хлопець 

- Я не зацікавлений у тому, щоб тусуватись з тобою, тому згинь. - відвернувся від нього Лікс, продовжуючи курити.

- Не будь таким, я точно задовільню тебе, - підійшов ближче не надто адекватний юнак.

- Себе спершу задовільни, - розвернувся в бік будинку парубок та хотів зайти всередину. Проте йому не вдалося цього зробити. П'яний придурок втримав його за руку та потягнув на себе. Фелікс не чекав такого. Від різкого руху він підвернув ногу, та впав на незнайомця, що притягнув його до себе.

- Ей, відпусти мене, поки я прошу тебе по-хорошому, - виривався з залізної хватки Лі, але у нього це не дуже виходило. Цей парубок схоже був сильнішим за нього.

- Ну чому ж, давай підемо зі мною, - потягнув його у бік припаркованих машин парубок. Як Фелікс не намагався він не міг вирвати свою руку, та й ще й нога нещадно боліла.

- Я ж сказав, що я з тобою нікуди не піду, мразота! - вдарив його під коліно Лікс і зробив спробу втекти, але марно. Страх помалу холодними щупальцями захоплював його розум. Ніби заморожуючи все в середині.

- Ах ти сука бити мене надумав, - розізлився ще дужче незнайомець, та замахнувшись вдарив рукою по-обличчю Фелікса. Від удару в нього задзвеніло в голові. Незнайомець продовжував наносити удар за ударом, сподіваючись що цей ніжний, на вигляд юнак втратив свідомість. Від ударів Фелікс був дезорієнтованим, але не припинив пручатися, його життя було зараз на першому місці. Хлопець відчував, як його болить щока, та по губі тече тепла кров, але вирватися від явно сильнішого хлопця не міг. Він кричав, виривався, навіть спробував вкусити цього придурка але отримав ще одного ляща. Неадекватний хлопець кинув Лікса на землю, та був готовий гамселити ногами. Юнак зіщулився на холодній землі, та навіть закрив голову руками.