Звичайний день та переїзд

 Одразу після знайомства з нашими героями ми потрапили у наступний день. Четвер, пів восьмого ранку.
  Нарія зібрана очікує молодшого братика. Та поспішає на уроки у школу. Але потрібно спочатку завести Остома у його клас.
– Нарі-і-і. - Саме так зазвичай Остом кликав старшу сестру.
– Що, знов у школу не хочеш йти? Я вже десятий рік ходжу сюди. А ще потрібно кудись вступати та знову вчитись. Набридло! - Гнівно виразилась Нарія.
– Чому ти без настрою? Я лише хотів розповісти про те, що мене вже не потрібно у самий клас проводити. Я дорослий та дорогу вивчив.
– Пробач! В мене сьогодні важлива контрольна та й нервую.
– Зрозумів. Ти не відповіла на моє питання... Можна на цей раз я спробую сам піти?
– У клас йди сам, але у школу разом! Я також там навчаюсь. Та й нам всеодно йти одним шляхом. - Усміхнулася Нарія. Взяла братика за руку та попрямувала у школу.
  Тим часом Вікторія - мати Нарії та Остома. Теж не марнувала часу. Прибрала кухню та почала збиратись на роботу. Працювала вона на звичайній фабриці цукерок. Ця праця займає у Вікторії досить багато сил та часу. Та й зарплата не достатньо велика щоб забезпечити себе, дітей та рахунки за домівку. Тому шукала більш економну та затишну квартиру. Про це дітям вона повідомить сьогодні після роботи.
  Як і писалось вище, сьогодні був звичайний день без пригод.
  Після закінчення уроків Нарія очікувала брата біля вахти. Чекала вона не довго лише п'ять хвилин.
– Нарі-і-і, сьогодні в мене був найкращий день у школі! Ми сьогодні разом із класом грали у різні цікаві ігри. Тому, що наш вчитель захворів. Ні, мені звісно його шкода але ігри мені сподобались. А у тебе як справи? Впоралася зі своєю «важливою» контрольною? - З кумедним виразом обличчя та усмішкою промовив Остом.
– Це добре що тобі сподобалось. У мене все добре. Контрольну написала але оцінки поки ще не оголошено.
  Після зустрічі Нарії з Остомом вони попрямували разом додому.
  Діти повернулись додому але Вікторії ще не було. Тому Нарія, як старша сестра. Приготувала хоч і прості але смачні видбивні з гречаною кашою.
  Після запросила брата до столу на вечерю...
  Одразу після вечері кожен розійшовся по кімнатах. Щоб зробити на завтра домашнє завдання для школи. 
  Через декілька годин, перед тим, як Нарія та Остом планували лягати спати у ліжко. Відчинились двері у дім. Вікторія нарешті повернулася додому.
– Мама! - Скрикнув Остом та у прижку побіг зустрічати.
  Вікторія була наскільки втомлена що ледь трималася на ногах. Вона покликана до себе ще Нарію, щоб розповісти про плановий переїзд.
  Звісно прощатися з великою, часною домівкою у якій прожили все своє життя не хочеться. Але іншого виходу немає. Тим паче що Вікторія все-таки знайшла квартиру.
– Потрібно зібрати речі! Після школи разом поїдемо оглядати квартиру. Потрохи але перенесем усі свої речі туди. А зараз розходимось по кімнатах. Завтра у всіх нас насичений та важливий день. - Промовила з сумним поглядом Вікторія.
  У всіх зник настрій...
  Вікторія нарешті повечеряла, зібрала декілька сумок своїх речей та лягла у ліжко.
П'ятниця... Сьогодні все почалося як учора. Вікторія на роботу але лише на поливину робочого часу. Нарія та Остом у школі. Я вважаю що не потрібно ще раз теж саме повторювати. Тому почну одразу, як усі завершать справи.
  Час минув... Вікторія та її діти вдома.
  Квартира яку підібрала Вікторія знаходиться не далеко. Тому коли закінчили збирати речі, вирушили до нової домівки. Вікторія вже оглянула квартиру ще перед тим, як оголосила про переїзд Нарії та Остому. Залишилось щоб оглянули ще діти.
   *Деякий час після*
  Усі підійшли до квартири та очікували власницю яка повинна передати ключі. Очікували її досить довго (двадцять хвилин). 
– Доброго дня! Я власниця квартири номер тринадцять. Вибачте за запізнення, мене затримали.
  Вічливо привіталася сім'я та пройшли в середину квартири.
  Власниця передала ключі та Вікторія підписала документ про проживання. Після чого минула власниця покинула будівлю.
  У квартирі була ввана кімната, кухня, зала та три спальні кімнати. Все, як повинно бути.
– Мам, тепер це наш дом? - Промовив Остом.
– Так, сину. Залишилося лише перенести інші речі та продати наш старий дом.
  Так як завтра вихідний день вони вирішили до завтра усі речі донести. А зараз кожен обрав собі кімнату та розклав речі які були з собою.
  Ночували вони сьогодні у новій квартирі.
   *Субота*
  Усі речі вони встигли перенести до вечора сьогоднішнього дня. Вікторія також виклала фото домівки на продаж та очікувала дзвінка покупця.
  Дзвінок  майже одразу поступив. Так, як всі умови проживання в домі були та виглядав дом майже новим. Тому звичайно що хтось так швидко забажає його купити. Доречі тефонував молодий чоловік з
приємним голосом наче з романтичного фільму.
  Завтра Вікторія повинна зустрітись з чоловіком та провести екскурсію по домівці. 
  Ці два дня досить швидко минули... Мені вже з нетерпінням хочеться розповісти що далі було...