Тиша після опівночі

27. Повідомлення в дзеркалі авто

Роман сів у машину рано. Ще темно, ледь починало світати. Запотіле дзеркало заднього виду — звичне явище. Провів пальцем — але помітив щось дивне.

На склі вже було щось написано.
Друкованими літерами:
“Зупинись.”

Він подумав, що це жарт. Може, діти. Може, пил. Стер рукою. Поїхав. Але на наступний день — те саме. Нове запотівання. І новий напис:
“Не виїжджай.”

Роман оглянув машину. Чисто. Навіть всередині нічого підозрілого. Камери, датчики — все працює. Але дзеркало знову і знову зберігало послання. Немов хтось писав його зсередини.

На третій день він залишив серветку й камеру. Ніхто не підходив. Але напис все одно з’явився.
Цього разу:
“Він чекає на розвилці.”

Він вирішив їхати. Попри страх.

Коли машина виїхала на трасу, раптом почався туман. Густий, як молоко. І тоді, просто серед поля, він побачив людину. Високу. В пальті.
Стояла на розвилці.

Роман натиснув на газ. Але дзеркало заднього виду… не показувало його. Там була інша картинка.
Він бачив себе. Але не в машині. А в полі. Самого.
А за його спиною — постать, що кладе руку йому на плече.

Він загальмував різко. Коли зупинився — позаду нікого. Але на дзеркалі, яке запітніло вдруге, було написано:

“Добре, що ти зупинився. У тебе був ще один шанс.”

📘 Наступна історія — 28. “Ключ, якого не було”
Ти знаходиш ключ. Але не знаєш — від чого. Він підходить до старої шафи. У ній — речі, яких ти не пам’ятаєш. Але деякі з них… ще теплі.

Yana Letta

Подобається

#1396 в Містика/Жахи
#453 в Не художня література

У тексті є: містика/жахи, незрозумілі речі, містика привиди таємниці

Відредаговано: 31.07.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись