7. Нічна зміна в супермаркеті

Максим працював нічним охоронцем у великому супермаркеті. Зміна — з 22:00 до 6:00. Камери, тиша, кава. Все спокійно. Так завжди.

На третьому тижні роботи почались дрібниці. В один момент камера №4 — дитячі іграшки — показала, як одна лялька впала сама по собі. Він перемотав — нічого незвичного. Просто… впала.

Наступної ночі — камера №7. Ряд з крупами. Вона почала рипіти, ніби щось заважало сигналу. Потім зникла на кілька секунд. Коли з’явилась — усі упаковки гречки були на підлозі.

Він перевірив — у залі було порожньо.

На четверту ніч камера №1 показала чоловіка в чорному капюшоні, який ішов між рядами. Максим побіг перевірити — нікого. Перемотав запис — чоловік на місці. Повільно проходить поруч із полицею. Але...

Коли він зупинив кадр — побачив себе. Стоїть у кадрі поруч із тим чоловіком. Дивиться прямо в камеру.

Максим не пам’ятав цього. Не був у тому місці.
І не посміхався. А на записі він… посміхається.

Він вимкнув монітор. Захотів зателефонувати. Але в той момент екран знову вмикається сам. На ньому — пряма трансляція. Чоловік в капюшоні стоїть за охоронною стійкою.
Камера показує його обличчя.
І це не він. Але він знає це обличчя.

На ранок він звільнився.

А через тиждень його колега вночі помітив, що камери знову почали блимати. І на одній із них… Максим. Стоїть у проході. І не рухається.

Вже 4 години.

📘 Наступна історія — “Телефон без дзвінка”
Коли телефон не дзвонить, але екран світиться. І на ньому повідомлення: “Відповідай. Це останній раз, коли я чемний.”