Вечір приніс зі собою певне полегшення. Олексій вернувся додому коли стемніло. Не міг зрозуміти чому так сталося. Чому вбили саме її? Хто за цим стоїть? Похорон колеги та редакторки призначили на завтра. Він мусить бути там. Віддати їй належну шану й прийняти важке рішення. Рішення, яке повністю змінить життя його рідних. За яке доведеться віддати своє. Така вже реальність незалежних українських журналістів в наш час.
Дружина цього разу була в кімнаті. Розглядала сімейний фотоальбом, згадуючи ті далекі часи, коли все здавалося простішим. Діти нудилися вдома - навіть смартфони не помагали. В повітрі зависла втома, яка огортала душу, змушуючи її тремтіти наче від холоду.
Чоловік зайшов в кухню і сів за стіл. Сил триматися ставало дедалі менше. Думки плуталися, а всередині зростав відчай. Здавалося темрява огорнула все навколо. Хотілося випити.
В цей час зайшла Марія. Мовчки сіла біля нього. Знала, що коханому необхідно побути самому. В такі моменти він почувався по справжньому вразливим. І саме це лякало його найбільше - беззахисність перед власними почуттями. Точилася одвічна боротьба між розумом і душею.
За вікном світили ліхтарі. Сніг не припинявся ні на мить. Жінка підійшла до вікна. В її очах відбивалася вся гама почуттів- від захоплення до страху.
Олекса підняв голову й поглянув на неї. В ньому читалася суміш болю й страху. Ще спражнього кохання, яке здатне здолати смерть. Здавалося їхні душі розмовляли без слів. Обернувшись до нього мовила:
Вечір опустився на місто. Сніг замітав сліди. Незнайомець в чорному, зробивши декілька фото сів в авто й завіши двигун поїхав геть. Його робота на сьогодні була виконана.
Лежачи в ліжку після любощів з дружиною Олексій не міг заснути. Неясне передчуття чогось невідворотного сковувало рухи. Здавалося ніби потрапив у логово змія, де кожен рух таїв в собі небезпеку.
#1219 в Сучасна проза
незалежні журналісти, резонансне розслідування, смерть героя і пам'ять про нього
Відредаговано: 19.10.2025