Розділ 67: Важка техніка і новий шлях

Робота з розкопками завалу не поступалася, і на обличчях усіх можна було побачити втому. Каміння та земля продовжували сипатися, і хоча вхід до бункера вже став ближче, все ще залишалося багато роботи. Ілай, дивлячись на свої розпухлі руки, невдоволено зітхнув.

— Знаєте що, хлопці? Я більше не можу працювати руками, — сказав він, обтираючи піт з чола. — Потрібно щось важче. Ми ж не на полі для копання, а на справжньому будівництві. Чув, як поруч працює техніка. Можливо, вони можуть нам допомогти.

Джеймс обернувся до нього і задумливо поглянув на місце, де вони працювали.

— Важка техніка? Це цікава ідея, — відповів він, хмурячись. — Але для цього нам треба зробити хоча б мінімальний під'їзд. Техніці доведеться проїхати по цьому лісу, і якщо не буде дороги, то це стане проблемою.

Лукас, який обережно працював поряд, додав:

— Джеймс правий. Можемо зараз спробувати прокласти тимчасовий шлях для техніки. Але треба буде продумати, як це зробити без того, щоб завдати шкоди навколишньому лісу або перешкодити подальшому розкопуванню. Якщо техніка справді може допомогти, то ми точно впораємося швидше.

Ілай похмуро знизав плечима, але побачив, що є сенс у запропонованому плані.

— Добре, я піду до будівельників і скажу їм, щоб під'їхала важка техніка, але мені потрібно, щоб хтось все-таки зробив хоч би короткий шлях для проїзду. Це не має бути великий бульдозер, але хоч мінімум для фургона чи екскаватора.

Джеймс кивнув, схвалюючи рішення.

— Лукас, підемо разом. Ти зможеш прокласти тимчасову дорогу? Думаю, техніці буде легше дістатися, якщо ми зробимо хоча б базовий прохід.

Лукас кивнув і швидко скомандував іншим технікам, щоб вони взяли необхідні інструменти для прокладання дороги. Всі швидко розпочали роботу, і через півгодини почали вирізати простір для проїзду екскаватора. Рухаючи невеликі дерева і корчуючи чагарники, вони створювали шлях, що мав дозволити техніці добратися до завалу.

Кілька хвилин по тому Ілай повернувся разом із бригадою будівельників.

— Техніка буде тут за п'ятнадцять хвилин, — повідомив він, дивлячись на розчищену дорогу. — Давайте розставляйтеся. Ми вже з ними домовилися. Після цього робота піде набагато швидше.

Як тільки екскаватор і важкий бульдозер під'їхали до місця, Джеймс та Лукас оглянули завал ще раз і знову вирішили продовжити розкопки, приготувавши техніку для остаточного етапу роботи. Вони передали інструкції операторам, і техніка почала працювати.

— Оце я розумію прогрес, — сміючись, сказав Ілай, стоячи поруч із екскаватором, який упевнено вкопував ковш у землю.

Джеймс не міг не погодитись. За кілька хвилин техніка звільнила завал від решток, і вхід до бункера почав поступово відкриватися. Всі працювали разом, адже швидкість роботи за допомогою екскаватора значно збільшилась.

— Добре, що ми не забули про техніку, — сказав Лукас, спостерігаючи за процесом. — Якщо не будете обережними, може відкритися щось більше, ніж просто вхід.

— І це саме те, що нас цікавить, — відповів Джеймс з л

укавим посмішкою.