Розділ 64: Шлюз до наступного рівня

Джеймс стояв біля шлюзу, тримаючи карту бункера в руках, намагаючись знайти точне місце для проходу, який вони відкрили. Його погляд мандрував по стінах, порівнюючи наявну інформацію з тим, що було відмічено на карті. Техніки тим часом ретельно оглядали порожню кімнату, але не заходили всередину.

— Щось не сходиться, — сказав Джеймс, повертаючи карту. — Я думав, що цей рівень — це одна з фінальних секцій бункера. Але на карті є ще щось… є ще один рівень нижче.

— Ого, тобто це не все? — здивувався Френк, підходячи до нього. — Тобто ми зараз стоїмо на порозі ще більшого? Бункер, який розширюється вглиб?

Джеймс кивнув, продовжуючи шукати.

— Так, і ось це, — він показав на карті, — рівень "Epsilon-5". Може бути підвальний рівень, та й сам сектор має спеціальну маркування.

Ілай підняв брови, поглянувши на зачинені двері шлюзу.

— "Epsilon-5"? — повторив він. — Що це за сектор? І чому ми не чули про нього раніше?

Джеймс вийняв з кишені документи, які він приніс разом з картою. Він почав перегортати їх, зупиняючись на одному з аркушів, на якому були роздруковані дані по "Сектору G".

— Я знайшов дещо цікаве, — промовив він, піднімаючи документи. — Тут йдеться про "Сектор G"… і що він мав ще одну кімнату. Це важливо.

— Кімната в "Секторі G"? Це не та, яку ми вже розмінували? — здивувався Френк.

Джеймс покрутив головою.

— Ні, це інша. В документах зазначено, що «Сектор G» мав кілька секцій, і одна з них залишалась ізольованою. І що цікаво, — він показав документ, — ще кілька кімнат в цьому секторі мали рівень секретності "Epsilon-4", доступний лише для персоналу з високим допуском.

Лукас тихо стиснув губи.

— І ми точно хочемо зараз відкрити цей шлюз? Можливо, це не просто чергова кімната для обслуговування. Що, якщо там є щось більше? І чому ці документи такі обмежені?

Джеймс задумався, не відриваючи погляду від карти.

— Саме тому ми поки що не відкриваємо цей шлюз, — відповів він серйозно. — Нам треба більше інформації. Ці документи можуть сказати більше, ніж ми поки розуміємо. Але одне зрозуміло: все тут пов'язано з якимось проектом, і в ньому були деталі, що залишились прихованими.

Ілай зосереджено наближався до стіни, де ще не була перевірена система з електричними блоками.

— А що з цією кімнатою? — запитав він, вказуючи на кімнату, що була за шлюзом. — Вона виглядає порожньою, але це може бути не так.

— Ми обережно перевіримо все, — відповів Джеймс. — Проте зараз важливо повернутися до документів по "Сектору G". Там згадується щось про вибухівку, яку ми розмінували.

Лукас відкинувся назад.

— То це виходить, що вся ця історія з вибухівкою… ми просто натрапили на частину великої таємниці?

— Саме так, — Джеймс кивнув. — Але є ще одне: згідно з цими документами, весь проект «Epsilon» міг передбачати серйозну військову присутність і щось більше, ніж просто старі склади.

Френк глянув на Джеймса.

— Що ж ти маєш на увазі?

— Коли ми знайшли вибухівку, я думав, що це просто частина старої інфраструктури. Але якщо врахувати інформацію про закриті приміщення й "Epsilon-5"… це може бути частина якихось військових тестів. Можливо, ми знаходимо лише верхівку айсберга.

Лукас підійшов до стіни шлюзу і обережно провів рукою по її поверхні, немов шукаючи якісь невидимі сліди.

— Може, варто перевірити і цю частину коридору? Якщо тут було щось важливе, ми повинні бути готові.

Джеймс підняв голову від карти і подивився на техніків.

— Добре, але пам'ятаєте — робимо все обережно. Ми ще не знаємо, що може бути за цією дверима. Однак, "Сектор G" і документи до нього явно відкривають більше питань, ніж відповідей.

Ілай кивнув.

— Тоді давайте почнемо з перевірки доступних частин документації, але без поспіху. Що, якщо ми маємо справу з чимось, що ховали навіть від нас?