Розділ 59: Перш ніж пустити струм

— Добре, двигуни запущені, — Джеймс стояв посеред технічного коридору з блокнотом і схемою на дошці. — Тепер ревізія всієї електромережі. Без цього я не дозволю подачу напруги на вузли.

Ілай підняв голову з кабельного лотка, обчищаючи гнилий ізоляційний матеріал.

— Це ще м’яко сказано, — пробурчав він. — Тут половина кабелів у такому стані, що при першому ж пуску буде салют. Я вже на трьох ділянках знайшов «прогари» і старі перемички на кераміці.

— Всі лінії позначити маркерами, — додав Джеймс. — Особливо ті, що йдуть до важливих систем: вентиляції, шлюзів, охолодження. Заміна повна — від трансформатора до останнього розподільника.

— А з герметичними дверима що робимо? — запитав Френк, киваючи у бік коридору, де масивна броньована стулка впиралась у бетонну арку.

— Не ризикуємо, — відказав Джеймс. — Спершу відключити ці контури від системи. Якщо за ними тиск, газ, або ще щось — не хочу, щоб їх відкрило відразу після запуску живлення.

— Виведемо на гілку з окремим автоматом? — уточнив Сет, записуючи.

— Саме так. А поки що — готуйте камерки.

На технічному столі розклали мініатюрні інспекційні камери з довгими гнучкими шийками — новинка того часу, але вже корисна.

— Лінзи з ламповим підсвіченням, — сказав Ілай, налаштовуючи об’єктив. — Привід м’який, гнучкий, до трьох метрів проникнення. І плівка — 16 мм. Один рулон — один захід.

— Беріть по дві камери. Перевіряємо приміщення за зачиненими дверима. Перші три — там, де вентиляційні отвори. Можна протягнути камеру через решітку, — пояснив Джеймс, показуючи на креслення.

Через годину вже перша команда працювала біля герметичного шлюзу.

— Протягуй повільніше, — шепотів Френк, нахилившись до екрану переносного проектору. — Є… щось бачу. Ящики… старі інструменти?

— Почекай, от… це що? — Ілай зупинив запис. — Протигази. В ряд, на лавці.

— Може, склад захисту? — припустив Сет.

— А може, щось гірше. Ще одна камера — правіше.

Під іншим кутом вдалось побачити кілька старих шаф з електронікою — зібраною ще на лампах. На дверях одного з пристроїв було написано: "Блок управління – Сектор V".

— Тобто це не просто кімната, — пробурмотів Джеймс. — Це керуючий вузол. Один із. І схоже — досить важливий.

— Думаєш, щось ще працює? — запитав Рей, заходячи до кімнати, тримаючи в руках моток дроту.

— Сумніваюсь, — відповів Ілай. — Але якщо підключимо живлення, треба дуже уважно слідкувати за напругою — якщо десь проб’є, можемо втратити всі прилади.

— Тоді так, — підсумував Джеймс. — Сьогодні — завершення ревізії. Завтра зранку — підключення кабелів у головному розподільному щиті. Але герметичні двері — тільки після остаточного сканування.

— Ще би вентиляцію сюди провести, — додав Рей. — Я перевірив — повітря в деяких закритих зонах стоїть вже роками. Якщо там газ або грибок — маємо проблему.

— Добре, — кивнув Джеймс. — Накажіть пробити отвори в основний канал вентиляції. А решту камер — на перевірку інших шлюзів. Кожен сантиметр ми маємо бачити, перш ніж запалимо світло.

Всі кивнули. Цього разу ризикувати ніхто не збирався.