Розділ 37: Нове покоління

У вологому повітрі ранку Джеймс стояв біля радіостанції в штабному наметі, притискаючи до вуха навушник. Тональний сигнал щось клацнув у динаміці, і врешті прозвучав голос — трохи спотворений, але впізнаваний.

«До Джеймса. Учні прибули. Трохи морські — але цілі. Все готово. Висаджуємось за годину. — Алекс В.»

Джеймс усміхнувся. Алекс Вестон, старий товариш із Нью-Йорка, ще в лютому погодився допомогти — організувати для групи підлітків із технічної школи практику на острові. Тут було ідеальне місце: старі генератори, системи електроживлення, і цілий комплекс, що потребував рук і голів.

— Скажи кухні, що до обіду нас буде на десять душ більше, — кинув Джеймс одному з чергових. — І відправ машину на південну пристань. Вестон з хлопцями вже на підході.

Коли група ступила на землю острова, підлітки виглядали досить бадьоро, хоч і втомлено. Дощ залишив плями на їхніх куртках, але очі горіли від цікавості.

Алекс ішов попереду, тримаючи в руках блокнот із розписаним планом практики.

— Джеймсе, знайомся, — сказав він. — Це наша команда. Вони трохи галасливі, але руки в них ростуть звідки треба.

Хлопці стояли невпевнено, по одному крокуючи вперед.

— Джейкоб Вілсон, — сказав кремезний хлопець у потертій майці. — Я люблю розбирати двигуни. І збирати… якщо ще лишається чого збирати.

— Луїс Салазар, — худорлявий, з чорним хвилястим волоссям, кивнув. — Я більше по електриці. Мені подобається, коли щось блимає, але не вибухає.

— Сем Каплан, — низький, з рудуватим волоссям, втупився у землю. — Я взагалі-то хотів бути музикантом, але батько сказав: навчися спочатку працювати з інструментами.

— Адам Флетчер, — зірвав кепку й посміхнувся. — Я ваш майбутній головний інженер. Але поки — просто студент.

— Томі Скіннер, — хлопець з окулярами, які постійно сповзали з носа. — Я більше в теорії, але сказали — практика лікує.

Джеймс усміхнувся, дивлячись на строкату компанію. Потім став серйознішим.

— Послухайте. Тут ви не просто на екскурсії. Це реальний об'єкт. Те, що ви побачите на острові — можна обговорювати. Але от бункер... Комплекс «Епсілон» — секретний. Він був закритим ще до вашого народження. Все, що ви побачите там — залишиться між нами. Домовились?

— Та ми й не проти, — знизав плечима Джейкоб. — Ми ж не шпигуни.

— Навіть не знаю кому я б мав це розповідати, — зітхнув Томі. — У мене тільки кішка вдома.

— Домовились, — сказав Джеймс. — Ви — частина команди. І ваша робота важлива.

Пізніше того дня хлопців поселили у дерев’яному гуртожитку, поруч із будівельним табором. Усередині — прості ліжка, дерев’яні підлоги, акуратні шафи, й навіть піч, яку вже топили.

— Ого, — прокоментував Луїс. — Майже як у літньому таборі. Тільки без ватаги вожатих і з дизелем під ногами.

Наступного ранку, після швидкого сніданку, хлопці вже сиділи в автобусі, що їхав по гравійній дорозі в бік комплексу «Епсілон». З обох боків відкривались види: акуратно вирівняні трасі, насипи, дерев’яні укріплення, основи будівельних кранів і вежі з кабелями.

— Вони все це побудували? — здивувався Адам. — Це ж глухий острів!

— Чотири місяці роботи, — відповів Алекс, що сидів поруч. — Без вихідних. Це тобі не школа.

Коли автобус звернув з головного шляху, хлопці побачили нову будівельну площадку. Серед сирої землі вже стояли металеві конструкції, кілька контейнерів і червоні стовпчики майбутньої розмітки.

— А це що? — вигукнув Сем. — Новий цех?

— Майбутня воднева електростанція, — прокоментував Джеймс. — Але це — поки не для ваших рук. Ми ще тільки готуємося до будівництва.

— Воднева? — прошепотів Томі. — Ви серйозно?

— Абсолютно. Але поки — генератори.

Комплекс «Епсілон» зустрів їх прохолодним кам’яним тінем. Усередині пахло залізом і старим мастилом. Група приєдналася до Олівера, Джуді й Лео, які вже чекали біля дизельного блоку.

— Це й є об’єкт навчання, — сказав Алекс. — Професійне знайомство з реальністю. Ніяких макетів. Тільки справжнє залізо.

— Вау, — промовив Джейкоб, торкаючись корпусу одного з генераторів. — Це ще справжні "мамонти".

— Спершу — зняти обшивку, — сказав Олівер. — Потім — перевірити внутрішній стан. Масло, сажа, закоксованість. Працюємо в парах.

Хлопці розосередились. Метал застогнав під інструментами, а голоси юнаків вперше наповнили старі стіни.