Розділ 23: Повернення до "Проєкту Епсілон"

Острів почав повертатися до життя. Реконструкція була майже завершена, хоча і залишалося ще кілька важливих моментів. Будівельники відновлювали останні укріплення, деякі території очистили від уламків, і навіть почали облаштовувати простір для нового поселення, яке було більш адаптоване до нових умов. Але серед всіх цих відновлювальних робіт Джеймс не міг не відчувати, що час рухатися далі, відновлюючи не тільки зовнішнє середовище, а й основи того, для чого вони опинилися тут.

"Проєкт Епсілон" — саме він був їхнім справжнім завданням. І хоча буря, втрати та нові виклики затуманили погляди, час був прийшов повернутися до цієї концепції, до того, заради чого вони весь час працювали, ризикували і навіть втрачали все.

В перші дні після поминального заходу Джеймс знову став збирати людей, з якими він міг говорити не тільки про відновлення острова, але й про те, що цей острів насправді був лише прикриттям для чогось значно більшего. Вони всі не могли забути про бункер, про систему, яка ховалася під землею — і про те, що їх чекає, коли вони зможуть закінчити це.

Зустріч з командою: Повернення до "Проєкту Епсілон"

— Нам потрібно повернутися до того, для чого ми тут, — почав Джеймс на черговій зустрічі з Марком і ключовими людьми, що залишилися на острові. — Відновлення — це лише частина нашої роботи. Тепер ми маємо подумати про автономність острова, про самодостатність і, найголовніше, про "Проєкт Епсілон". Я знаю, що буря відволікла нас, але більше не можна тікати від того, що тут справжня мета.

Марк, стоячи біля карти острова, уважно слухав.

— Я згоден, Джеймсе. Бункер під нами, і ми не можемо більше відкладати питання щодо його використання. Проєкт має бути запущений. І якщо ми хочемо бути готовими до будь-яких катастроф, нам треба точно розуміти, що буде далі. Ти сказав про автономність. Які наші наступні кроки?

— Перш за все, нам потрібно завершити план автономії, — відповів Джеймс, переглядаючи документи. — Ми повинні збільшити наші ресурси, впорядкувати вирощування їжі та відновити виробничі потужності. Також нам потрібно подумати про водозабезпечення та енергетику. Бункер, на якому працює "Проєкт Епсілон", повинен стати нашим надійним оплотом.

Марко подивився на мапу острова і вказав на місце біля порту:

— Якщо ми хочемо закрити цей проект, треба буде також подумати про складніша охорону і захист. Що якщо буря повториться? Не можна покладатися лише на фундамент.

— Це правда, — погодився Джеймс, — тому нам слід розробити план укріплень та будівництва на основі найновіших технологій. Ще один пріоритет — це безпека на рівні самого бункера.

Повернення до бункера

Через кілька днів Джеймс разом з командою вирушив на місце будівництва бункера, що стало їхнім основним завданням після бурі. Бункер був на першому місці, коли йшлося про "Проєкт Епсілон". Тільки зараз Джеймс знову мав можливість побачити все вживу. Це було місце, яке вони не могли не відновити, і яке зараз стало надзвичайно важливим для продовження всієї їхньої місії.

— Тут потрібно більше робіт, — сказав Джеймс, оглядаючи місце. — Всі роботи повинні бути зосереджені навколо створення герметичних і укріплених приміщень.

— Це займе час, але це того варте, — відповів Марк, дивлячись на глибокі підземні споруди. — Нам потрібно буде продовжити зміцнення фундаментів. І я вважаю, що разом з автономною системою, яку ми плануємо, цей бункер буде ідеальним сховищем.

Джеймс кивнув, не відриваючи погляду від підземного входу.

— Ми маємо бути готові до будь-якої ситуації, і це місце стане нашим "сховищем". Але що найважливіше — ми повинні бути готові жити тут автономно. Це ключове.

Нові виклики та рішення

Кожен з членів команди отримав конкретні завдання. Джеймс вирішив провести ще одну зустріч, аби обговорити деякі деталі проекту автономії. Вони розуміли, що зараз на них лежить не тільки забезпечення безпеки, але й підготовка до можливого довготривалого існування в умовах ізоляції.

Під час обговорення, на який зібрались всі, Джеймс вирішив ще раз наголосити на важливості робіт:

— Нам потрібно діяти зараз. Якщо ми хочемо, щоб цей острів став самодостатнім, потрібно забезпечити не тільки наші фізичні потреби, але й бути готовими до нових загроз. "Проєкт Епсілон" — це наша гарантія.

Марко додав:

— І нам потрібно буде продовжити інтеграцію сучасних технологій для збереження енергетики, води та інших ресурсів. Кожен етап плану потребує максимального зосередження.

Кожен у кімнаті розумів вагу моменту. Всі знали, що їхні зусилля будуть визначати не тільки їхню безпеку, але й майбутнє острова. Це був новий старт, після катастрофи, після бурі, після втрат. Але вони були готові.